Якщо Анкара погодиться, то цілком можливо, що Україна несподівано посилиться російським ЗРК С-400
Джерело: Defence Express
США намагаються покращити відносини із Туреччиною, для налагодження яких до країни була направлена заступниця Державного секретаря США Вікторія Нуланд.
Під час візиту до країни вона зробила декілька важливих заяв стосовно й військово-технічної співпраці між США та Туреччиною, зокрема щодо винищувачів F-35. Нагадаємо, що у 2019 році Анкара почала реалізацію угоду щодо закупівлі російських ЗРК С-400, яка була укладена у 2017 році у межах контракту на 2,5 млрд доларів за чотири дивізіони.
У відповідь США увімкнули режим санкцій в рамках закону “Про протидію противникам Америки через санкції” (CAATSA) й виключили Туреччину з програми F-35. При цьому це рішення било й по самій програмі літака, бо Туреччина вже була інтегрована у ланцюги постачання комплектуючих для літаків.
Окрім того, також на практиці Туреччина зустрілась із блокуванням програми модернізації своїх літаків F-16 до рівня Block 70/72, які становлять основу її авіапарку. Й зрештою це питання було розблоковано в день в день із дозволом Туреччини на приєднання Швеції до НАТО. Хоча поки за доволі значним цінником, бо за 40 нових літаків та модернізацію 79 у США поставили граничну вартість у цілих 23 млрд доларів.
Але тепер цілком можливо буде знята заборона й на продаж F-35, про що в інтерв’ю для CNN Turk розповіла Вікторія Нуланд, одразу ж оголосивши основну вимогу – відмовитись від російського ЗРК С-400.
“Якщо ми зможемо вирішити проблему з С-400, то США були б раді повернути Туреччину до родини F-35. Але ми повинні зробити так, щоб Туреччина мала сильну протиповітряну оборону… Як ви знаєте, це складне питання. У наші дні ППО потрібна всім. Ми бачимо це у всьому світі. Але якщо ми все ж таки зможемо вирішити цю проблему, проблема CAATSA зникне, і ми зможемо повернутися до розмов про F-35”, – зазначила заступниця Державного секретаря США.
Таким чином розв’язання проблеми С-400 та F-35 для Туреччини, з огляду на слова Вікторії Нуланд, відносно просте. США має запропонувати посилення ППО Туреччини на заміну С-400, Анкара відмовляється від нього та повертається у програму F-35.
Й в цій ситуації вкрай цікаве те, що ще у травні 2023 року Вашингтон пропонував передати російських ЗРК С-400 до України. Але, як офіційно повідомив міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу, Анкара відмовила. Але можливо зробити припущення, що такий сценарій залишається в силі й тепер.
Зрештою Туреччина залишилась зі своїми С-400 у доволі невигідній ситуації. З одного боку ЗРК звісно є – всі чотири дивізіони. Але як в умовах значно жорсткіших санкцій проти РФ через вторгнення в Україну питання де його обслуговувати та де брати ракети до нього й не потрапити під санкції США навряд в Анкарі знають.
Але який вибір зробить Туреччина поки невідомо. З одного боку обмін С-400 на той самий Patriot та допуск до F-35, що означає включення турецької оборонки у виробництво цього літака із гарантією замовлень виробництва комплектуючих на десятки років вперед. А також розблокування ряду інших цілком можливих спільних проєктів на фоні дефіциту озброєння у світі.
З іншого – власна авіаційна програма, яка почала давати результати, з розробкою KAAN (раніше відомий як TF-X), який наближається до свого першого польоту. Але у будь-якому випадку буде готовий до серійного виробництва лише під кінець десятиріччя й не факт, що отримає іноземні замовлення.
Хоча зрештою Анкара цілком може спробувати “потягти” обидва проєкти. А масштабна участь у загальній збройовій кооперації із партнерами по НАТО, бо вона простягається далеко за межі лише авіації, цілком може стати ключовим фактором.
Але у будь-якому випадку рішення Анкари відносно С-400 та F-35, як здається, здебільшого знаходиться у політичній площині.
