За понад 500 днів повномасштабної війни РФ проти України жодна із сторін не має переваги у повітрі, і це наводить на відповідні висновки
Джерело: Defence Express
Збройні сили США та інших країн НАТО уважно вивчають уроки війни у повітрі, які дав досвід повномасштабної війни РФ проти України, що триває уже понад 542 дні. За цей час жодна із сторін війни не змогла добитись переваги у повітрі, що є по-своєму неочікуваним.
Тому щоб адаптуватись під нові умови, США мають нарощувати та розвивати свою інтегровану систему протиповітряної оборони, зокрема збільшувати кількість наявних ЗРК, та вчитись переміщати літаки та “інші активи” на кілька десятків аеродромів одночасно, як це й передбачалось робити під час “Холодної війни”.
Такі висновки під час віртуального брифінгу заявив генерал ВПС США Джеймс Хеккер, командувач ВПС США в Європі (USAFE) та очільник Об’єднаного авіаційного командування НАТО та ВПС США в Африці (AFAFRICA), пише портал The Drive.
Свої висновки генерал Хеккер під час брифінгу аргументував так. Росія та Україна обидві мають поблизу лінії фронту достатньо велику кількість ЗРК та інших систем протиповітряної оборони, які надійно захищають свою сторону лінії фронту від тактичної авіації ворога. Україна, використовуючи зокрема ЗРК західного зразка, показала гарні результати при відбитті атак рашистів крилатими та балістичними ракетами по критичній інфраструктурі в тилу країни.
Водночас РФ також задіяла широку кількість “нетрадиційних” інструментів для ударів по нашій країні, зокрема дрони-камікадзе Shahed-136 та аеробалістичні ракети “Кинжал”. Все це ставить питання про необхідність створення та розширення інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, для виконання завдань про “протидії блокуванню зони доступу A2AD”.
В свою чергу, Повітряні Сили України досі є боєздатними, можуть ефективно контролювати повітряний простір та зривати плани рашистів по завоюванню переваги в нашому небі зокрема завдяки тому, що майстерно вміють розподіляти літаки між значною кількістю аеродромів. Це дозволяє мінімізувати збитки від можливих ракетних ударів РФ по нашій військовій інфраструктурі, і також дає нашій авіації необхідну оперативну гнучкість.
Подібні речі ВПС США тренувались робити в Європі під час “Холодної війни”, зараз мають подібний алгоритм під кодовою назвою ACE на випадок повномасштабної війни в Тихоокеанському регіоні.
І тепер, як вважає генерал Хеккер, його підлеглі в Європі мають масштабувати подібний формат дій, використовуючи наявні авіабази та інші ресурси на континенті. Зокрема, через уніфікацію аеродромного обладнання так, щоб на одному і тому ж летовищі можна було одночасно або послідовно обслуговувати різні типи бойових літаків.
