Довгу боротьбу за головування у SPÖ завершенео — новим лідером партії став Ганс Петер Доскоциль. На позачерговій партійній конференції у Лінці у суботу губернатор Бургенланда отримав 53,02 відсотка голосів делегатів, 46,81 відсотка проголосували за опонента Андреаса Баблера. Одне можна сказати, напевно: із захопленням влади в партії перед новим босом стоять серйозні завдання.
Доскоциль був «приголомшений» і назвав це «мрією всього життя, щоб дозволили йому стати на вершині соціал-демократії». Потім він дав зрозуміти, що планує передвиборчу кампанію: з одного боку, він виключив FPÖ як партнера по коаліції («Якщо ми виграємо вибори, вони можуть прийти першими, коаліції з Партією свободи не буде»). FPÖ розділили населення країни, будь то питання міграції чи корони («Для нас це неприйнятно»).
Але була і відмова від співпраці і з Народною партією. «Я також хочу сказати: жодної коаліції із ÖVP». «Ми більше не відкриватимемо їм двері. Ми повинні стати достатньо сильними, щоб створити цю трипартійну коаліцію (SPÖ, Зелені та NEOS, прим.)», – сказав він.
Центральне питання полягає в тому, чи зможе Доскоциль переконати майже 47 відсотків делегатів (або дві третини членів партії SPÖ — вони проголосували за Баблера або колишнього боса Памелу Ренді-Вагнер) у тому, що його підходи є правильними, щоб зробити партію здатною керувати чи, як сподівалися багато хто в SPÖ, зробити її партією канцлера. Зокрема, йдеться насамперед про віденську SPÖ, жінок SPÖ, профспілки та партійну молодь.
Багато хто з присутніх погодився, що рукостискання та обійми між Доскоцилем та Баблером могли бути лише першим символічним кроком. Внутрішньопартійна боротьба ще не закінчена.
Попередня керівник партії оголосила про свою відставку в результаті третього місця в опитуванні членів. На партійному з’їзді вона не була присутня, але делегати дякували їй бурхливими оплесками. Ренді-Вагнер попрощалася зі своїм постом у Facebook, у якому ще раз побічно поскаржилася на те, що її «відправили у відставку». Вона побажала новому голові «сили» у вирішенні завдань та перетворення SPÖ на провідну політичну силу в країні.
