Недавні дослідження показують, що відхід від соціального дистанціювання в умовах пандемії COVID-19 точно не буде різким. Кожна країна буде “відкриватися” поетапно, а в цілому цей процес може тривати до двох років.
Що таке соціальне дистанціювання?
Це – свідоме збільшення фізичного простору між людьми для того, щоб стримати поширення хвороби. Наразі ці заходи мають вирішальне значення для уникнення перевантаження системи охорони здоров’я.
Основні його аспекти:
- Люди не виходять з дому без необхідності.
- Принаймні 2 метри дистанції від інших у громадських місцях.
- Скасування подій, де збирається багато людей.
- Робота закладів громадського харчування лише на доставку.
- Дистанційне навчання та робота з дому (за можливості).
Самоізоляція та карантин є формами соціального дистанціювання. Однак вони спрямовані передусім на обмеження для хворих або потенційно інфікованих людей, щоб унеможливити передачу вірусу. Тоді як, власне, дистанціювання – це більш широкий захід, який застосовують задля припинення тісних та масових контактів між людьми.
Для чого це потрібно?
Інкубаційний період COVID-19 – до 14 днів. Якщо ви заражені та продовжуєте спілкуватися, як звичайно, швидше за все, ви передасте вірус двом-трьом друзям чи членам сім’ї. Вони своєю чергою інфікують ще 2-3 людини. Тобто протягом місяця один випадок може призвести до 244 інших, за два місяці це – понад 59 тисяч.
Вже є докази того, що перебування вдома та збереження безпечної дистанції від інших можуть уповільнити розповсюдження вірусу та зупинити цей ефект доміно.
Наприклад, дослідження поширення інфекції в Ухані показали, що введення масштабних заходів контролю призвело до того, що кількість відтворення в місті знизилася з 2,35 до майже 1. Коли число репродукції дорівнює одиниці, кількість випадків припинить зростати – кожна заражена людина передає вірус лише одній іншій особі.
Тут також використовують термін “вирівнювання кривої” динаміки розповсюдження вірусу.
Багато людей, які захворіли протягом декількох днів, можуть переповнити медичні заклади. А занадто велика кількість пацієнтів у важкому стані одночасно призведе до нестачі лікарняних ліжок, обладнання чи лікарів.
На графіку раптовий спалах представлений у вигляді високої вузької кривої. Якби така ж кількість пацієнтів потрапляла до лікарні повільніше, наприклад, протягом декількох тижнів, лінія виглядала б як довша, більш плоска крива. У цій ситуації в лікарню щодня приходило б менше пацієнтів, відповідно, це зменшує шанси відчувати нестачу необхідних ресурсів.
Однією з головних цілей соціального дистанціювання є “згладити криву” – стримати поширення вірусу до керованого рівня. Коли це станеться, можна переходити до більш стійкої стратегії пом’якшення наслідків.
Як довго це може тривати?
У дослідженні Гарвардського університету, опублікованому 14 квітня у журналі Science, встановлено, що світу може знадобитися два роки соціального дистанціювання (до 2022 року), щоб запобігти появі нових сезонних спалахів COVID-19. Таким є один із можливих сценаріїв.
Це – перше велике дослідження, яке використовує дані двох інших тісно пов’язаних коронавірусів, OC43 та HKU1, щоб передбачити, як буде вести себе COVID-19.
Так, дослідники проаналізували сценарії, за яких нові спалахи захворювання можуть спричинити значне навантаження на медичні заклади. Аналіз включав в себе ймовірність того, чи розвивається у людей, які були інфіковані коронавірусом, короткочасний (один рік) або довгостроковий імунітет. Цей момент наразі точно невідомий.
Якщо імунітет виробляється на 12 місяців – щорічні спалахи COVID-19 (за умови відсутності соціального дистанціювання чи будь-яких інших втручань) будуть цілком імовірними. Тоді як триваліший імунітет призводить до все рідших спалахів. Вони будуть менш тяжкими, якщо виявиться, що людина, яка перенесла один з інших коронавірусів, також отримує певний рівень імунітету до COVID-19.
Якщо, як вважають дослідники, SARS-CoV-2 поводиться аналогічно OC43 та HKU1, тоді влітку його поширення значно сповільниться. Але цього буде недостатньо, щоб повністю зупинити вірус. Існує також ризик, що тривале соціальне дистанціювання протягом літа призведе до гіршого спалаху взимку 2020-2021 року.
Фахівці зазначили, що різний ступінь сезонного інфікування та продовження низьких показників летальності будуть основними чинниками для пом’якшення соціального дистанціювання. Але вони ж застерігають, що досвід Китаю, Італії та США свідчить про те, що COVID-19 може перекрити навіть потенціал систем охорони здоров’я країн, що мають ресурси.
Ми не займаємо позиції щодо доцільності цих сценаріїв, враховуючи економічні збитки, які може нанести тривале дистанціювання. Але ми відзначаємо потенційно катастрофічне навантаження на системи охорони здоров’я, яке прогнозується, якщо дистанціювання буде недостатньо ефективним і/або недостатньо тривалим,
– зазначають дослідники.
Прогнози фахівців також вказують на те, що вірус може досить швидко повернутися, як тільки будуть зняті обмеження. Вони сподіваються, що дослідження допоможе визначити ймовірні траєкторії пандемії за альтернативних підходів, визначити допоміжні способи боротьби з вірусом та спонукати до роздумів над способами взяти ситуацію під контроль.
Чи варто на 100% довіряти таким прогнозам?
Вчені дають досить похмурий прогноз щодо того, як довго ми можемо бути “закритими”. Але є причини бути менш песимістичними, пише MIT Technology Review.
Так, вищезгадане дослідження містить багато припущень. Наприклад, не враховано, наскільки агресивне відстеження контактів інфікованих може придушити поширення вірусу. Також всіх людей моделюють однаково, хоч кожен може переносити захворювання по-своєму (зокрема, зважаючи на вік).
Фахівці також припускають, що, за відсутності соціального дистанціювання, R0 (термін, який вказує, наскільки заразним є інфекційне захворювання) становить від 2 до 2,5. Хоч деякі дослідження стверджують, що число є вищим. І це насправді буде хорошою новиною, стверджує видання, адже означатиме, що вірус вже поширився набагато ширше і є менш смертельним, ніж вважається.
Якщо припустити, що соціальне дистанціювання знижує передачу вірусу на 60%, а літній час знижує його на 40%, США, наприклад, повинні підтримувати поточні умови соціальної дистанції до середини травня. Потім відновити їх знову в жовтні – до кінця року, а потім – з лютого по квітень 2021 року. Таким чином, після ще трьох інтервалів тривалістю один-два місяці, Штати до липня 2022 року отримають колективний імунітет.
Проте, маючи стільки невідомих, комбінації можуть швидко змінюватися.
У визначених сценаріях потрібно кілька етапів соціального дистанціювання, щоб випрацювати колективний імунітет за відсутності вакцини. Невизначеність полягає у тому, скільки етапів для цього необхідно. І немає підстав з впевненістю вірити, що це повинно минути саме до літа 2022 року.
Як зазначає видання, ефективне відстеження контактів дозволило б більш точно визначити, хто є потенційно інфікованим, замість того, щоб закривати цілі регіони.
Тобто подібні дослідження не передбачають майбутнє. Швидше, вони описують “коло можливостей”. І ці можливості – дуже чутливі до дій і рівня відповідальності кожного.
Як може відбуватися відхід від соціального дистанціювання?
У будь-якому разі це доведеться робити поетапно і максимально обережно. Vox пише про декілька етапів:
- Перший: уповільнення розповсюдження вірусу через соціальне дистанціювання, а також нарощування можливостей для проведення тестів та забезпечення лікарень необхідним обладнанням.
Тут важливим заходом було б проведення швидких тестів на коронавірус у громадських місцях. Наприклад, перед входом у продуктові магазини. Однак це можливо лише у випадку достатньої кількості доступних тестів.
Південна Корея запровадила подібний підхід, що дозволило краще контролювати спалах вірусу, принаймні поки що. Влада країни також використовувала GPS-дані з мобільних телефонів людей, щоб з’ясувати, з ким вони могли контактувати.
- Другий: обмеження соціального дистанціювання полегшуються, тоді як працівники охорони здоров’я продовжують відстежувати та ізолювати випадки.
Цей етап повинен розпочатися лише після 14 днів постійного скорочення кількості випадків у регіоні (тобто для кожної країни чи регіону – індивідуально). І лише після того, як зросте наявність доступних тестів. Якщо на цьому етапі кількість захворювань знову почне зростати – буде необхідно відступити і “закритися” знову.
- Третій (і кінцевий): створення безпечної та ефективної вакцини, що зможе запобігти новим зараженням.
Хороша новина полягає в тому, що вакцини від COVID-19 вже проходять перевірку. Погана – для цього знадобиться 12-18 місяців.
Тож наразі залишається максимально запастися терпінням, зберігати спокій і дотримуватися соціального дистанціювання, поки є така вимога.
