У Верховній Раді зареєстровано законопроект №2634, який пропонує ввести податок на додану вартість в розмірі 20% на електронні послуги, що надаються фізичним особам від компаній-нерезидентів України, таких як Google, Facebook або Youtube.
Відповідний проект закону розміщений на сайті парламенту, повідомляє Економічна правда.
Автором ініціативи виступив нардеп від “Слуги народу” і голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
У пояснювальній записці до законопроекту повідомляється, що діяльність компаній-нерезидентів, які надають Діджитал-послуги проводиться без належного оподаткування.
На думку авторів закону, це призводить до втрат державного бюджету та створює неконкурентне середовище для резидентів-платників.
Кого торкнуться зміни?
Подорожчання на 20% (ПДВ) можуть статися з будь-якими послугами, які споживач отримує через інтернет від компаній-нерезидентів (міжнародні корпорації на зразок Youtube, Netflix, Google, Apple, AliExpress і т.д.).
Аналогічне подорожчання очікується і в сфері E-commerce. Йдеться про розміщення реклами на платформах Facebook і Google, YouTube і в мобільних додатках.
Як повідомляє, БізнесЦензор, в законопроекті уточнений перелік електронних послуг. Зокрема, ними можна вважати:
- Поставка зображень або текстів, фотографій, електронних книг і журналів
- Поставка аудіо, відео, ігор, азартні ігри, і послуги з участі в таких іграх;
- Надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів;
- Доступ до хмарних технологій;
- Поставка (на основі ліцензії) програмного забезпечення і оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування ПО і електронного устаткування;
- Надання послуг з реклами в інтернеті, мобільних додатках та інших електронних ресурсах.
Однак, сюди не відносяться послуги, які були замовлені через інтернет, але доставлені не за допомогою мережі ПО на фізичних носіях, консультації по електронній пошті і надання доступу до мережі.
Як будуть визначати місце поставки е-послуг?
Місцем надання послуг нерезидентами через інтернет буде вважатися інформація про місцезнаходження фізичної особи, яка отримала послугу, зокрема:
- код країни на SIM карті, використовуваної одержувачем електронної послуги;
- місцезнаходження провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач послуги;
- місцезнаходженням пристрою, який визначається по IP-адресою;
- місцезнаходженням банку або іншої фінустанови, в якому відкрито рахунок, через який здійснюється оплата послуги;
- відомості про місце проживання одержувача електронної послуги.
Якщо міжнародна корпорація не зареєструється платником ПДВ в Україні, то буде оштрафована на 8,5 тис грн.
Міжнародний досвід
У пояснювальній записці наводиться приклад Російської Федерації, де з січня 2017 року запрацював аналогічний закон.
Серед технологічних гігантів в контролюючому органі РФ зареєструвалися Apple Distribution International, Google Commerce, Microsoft Ireland, Netflix International B.V., Wargaming Group, Bloomberg, Alibaba, Booking.com та ін.
Всього з моменту введення податку на податковий облік стало 1580 компаній. За Офіційне даними в бюджет такими компаніями (B2C) було виплачено в 2017 році – 9,4 млдр. руб., в 2018 – 12 млдр. руб., в I кварталі 2019 – 12 млдр. руб. (70% суми припадає на найбільші IT компанії).
Аналогічні податкові правила були введені в Республіці Білорусь в 2018 році.
“Встановлення особливих правил оподаткування ПДВ електронних послуг стає звичайною практикою в іноземних державах, наприклад в країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані, Росії і т.д.”, – йдеться в документі.
