У Святу і Велику Суботу
Во святих отця нашого Епіфанія,єпископа Кіпрського
Слово на погребення Божественого Тіла Господа і Спаса нашого Ісуса Христа та про Зішестя Господа в Ад
Що се? Сьогодні тиша велика на землі. Тиша велика і разом з тим мовчання. Тиша велика, бо Цар спить. Земля злякалась і замовкла, адже Бог плоттю заснув і всіх, одвіку поснулих, підняв. Бог у плоті помер, і Ад затремтів. Бог на короткий час заснув і сущих в Аді воскресив.
Де ж сьогодні весь той лемент, галас і крики проти Христа, які ще недавно лунали, о беззаконні? Де юрба, ополчення, військо, обладунки і списи? Де вельможі, священики і судді неправедні? Де смолоскипи, мечі і безладний гамір? Де юрба, глузування і нікчемна сторожа? Істинно сказано, що люди задумували пусте і марне. Вдарили вони Наріжний Камінь – Христа – та самі розбилися! Билися щосили об Скелю непохитну, та самі розбивалися, немов хвилі об камінь і розсипалися в бризки. Вдарялись об нескорену Вершину і самі ламалися. Вони підняли на Древі Скелю Життя, а вона, зійшовши, сокрушила їх. Зійшло під землю божественне Сонце – Христос, і настала у світі темрява на ввесь вечір.
Днесь спасіння сущим на землі і одвіку сущим у надрах землі.
Днесь спасіння світові, і видимому і невидимому.
Подвійне днесь Господнє пришестя, подвійний промисел, подвійне чоловіколюбство, подвійне сходження і пониження в любові до немочі людської, подвійні людей відвідини: з Неба – на землю, а з землі – під землю сходить Бог!
Врата Аду відчиняються – всі одвіку усопші, радуйтеся! Ви, що в темряві і тіні смерти сидите, – прийміть Світло велике! Між рабами – Господь, між мертвими – Бог, між смертними – Життя, між винними – Безвинний, між поневоленими – Визволитель, між в’язнями темряви – Світло Невечірнє, між бранцями безодні найглибшої – Вищий від небес. Христос на землі, щоб ми увірували, Христос між мертвими, щоб ми зійшли й узріли також і тамтешні таїнства. Пізнаймо сокровенні чудеса Сокровенного під землею, навчімося, як і сущим в Аді звіщається Благовістя.
Учора Він явив Свій Промисел, сьогодні ж – владу; вчора – неміч, сьогодні ж – усевладність; учора – людське, сьогодні ж – Божественне. Вчора Його били по лиці, сьогодні ж Він сяйвом Божества руйнує твердиню Адову. Вчора Його було зв’язано, сьогодні ж Він нерозривними путами зв’язує мучителя. Вчора Його було засуджено, сьогодні ж Він засудженим свободу дарує. Вчора слуги Пилата глузували з Нього, сьогодні ж сторожі Адові побачили Його й затрепетали.
Молитвами святих отців наших, і святителя Епіфанія, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь.
