Перед Великоднем зовсім непросте питання стоїть перед господинями: скільки саме великодніх яєць потрібно зробити до свята? Відповідь тут потрібна не лише гастрономічна, а й культурологічна, радиційна та церковна
У народі існують більш-менш чіткі рекомендації, бо викидати, особливо освячені продукти, категорично заборонено.
Розповідаємо, як правильно розрахувати кількість великодніх яєць на будь-яку сім’ю.
Чому великодні яйця такі важливі
Яйце є символом життя ще з дохристиянських часів. Людей дивувала здатність неживого на перший погляд об’єкта перетворюватися на живу істоту, тому йому стали приписувати магічні здібності. Згодом це вилилося в традицію спеціально прикрашати яйця до великих свят: розмальовувати, щоб вийшла писанка, або фарбувати в один колір – у такому разі виходить крашанка.
З приходом християнства фарбоване яйце стало символом воскресіння Ісуса. Навіть народилася народна легенда про те, як Марія Магдалина повідомила імператору Тиберію новину про це диво. Він відповів, що мертва людина не може воскреснути, як біле яйце не може стати червоним. У цей момент біле яйце, яке Марія тримала в руці, почервоніло.
Священики стали освячувати цей символ, надаючи йому особливого значення. Виходячи з цього, а також традиційної хазяйновитості та звички ставитися до продуктів з повагою, українські господині намагалися точно розрахувати кількість яєць для Великодня.
Як правильно визначити кількість крашанок до великоднього столу
Щоб порахувати скільки крашанок фарбувати, у народі орієнтувалися на кількість членів родини. Кожному за великоднім столом мала дістатися одна крашанка. Якщо на Великдень планувалося приймати гостей або відвідувати родичів, на кожного з них також виготовлялося одне крашанка.
Писанки вважалися цінним подарунком. Тому їх робили з розрахунку тільки на тих, кому планувати вручити цей символ.
Найпоширенішим кольором великодніх яєць є червоний – символ енергії життя, крові Христа та сонця. Щоб пофарбувати яйця таким чином використовують цибулиння цибулі. Також можна зустріти рожеві великодні яйця, фарбовані соком буряка, сині – ягодами чорниці, жовті – листям берези, корою молодих яблунь або куркумою, коричневі – корою дуба або шкаралупою волоського горіха тощо.
