Чи правда, що до недавнього часу Католицька Церква забороняла вакцинацію і знеболюючі наркотичні засоби? Чи існують якісь офіційні документи Церкви щодо цього?
Не існує жодного документа Учительства Церкви, що свідчить про такі заборони. Що стосується щеплень, то можна звернутися до Словника морального богослов’я випуску 1955 року. У ньому стверджується, що, незважаючи на можливі побічні явища, іноді досить важкі (наприклад, випадки енцефаліту після щеплень проти віспи), медична статистика свідчить про корисність щеплень. Таким чином, йдеться у статті богословського словника, «неправі лікарі, які заявляють про марність щеплень. За допомогою таких тверджень вони спричиняють відмови від вакцинації, сприяючи цим повернення або подальший розвиток небезпечних епідемічних вогнищ».
Позитивне судження про програми вакцинації та пошук нових вакцин висловив Папа Бенедикт XVI у 2007 році в промові до міністрів фінансів.
Що стосується знеболюючих препаратів, то існує документ Папи Пія XII, в якому він стверджує про моральну допустимість як для лікаря, так і для пацієнта, використання наркотичних засобів для полегшення болю в разі наближення смерті, навіть якщо відомо, що ці препарати прискорять настання смерті. Бо в такому разі, пояснює Папа Пій XII, йдеться «не про жадання смерті та прагненні до неї, хоча ризик смерті з обґрунтованих причин допускається, але тільки про бажання пом’якшити біль застосуванням анестезуючих засобів, створених медициною». Документ називається «Відповідь на 3 питання, поставлених Італійським товариством анестезіології».
У «Декларації про евтаназію» Конгрегація віровчення також стверджує, що «в цьому випадку не йдеться про сприяння настанню смерті». Папа Іван Павло II в енцикліці «Evangelium Vitae» пише, що пацієнт, який добровільно відмовляється від знеболювання, щоб свідомо брати участь у стражданнях Господа, заслуговує на похвалу, але така героїчна поведінка не є обов’язковою для всіх (EV 65).
У цьому ж параграфі Папа Іван Павло II додає: «Не варто віднімати свідомість у вмираючого без серйозних причин: на порозі смерті люди повинні бути в змозі виконати свої моральні та сімейні обов’язки, а головне – мати можливість свідомо приготуватися до остаточної зустрічі з Богом». Неприпустимо практикувати наркоз пацієнта проти його волі, коли він у змозі її висловити.
