Скільки коштує GBU-53 SDB-II, яка немає головного недоліку попередниці – GBU-39 SDB
Новітні високоточні бомби GBU-53 SDB-II замовляє Бельгія, яка озброїть ними свої F-35
Джерело: Defence Express
Бельгія планує озброїти свої винищувачі п’ятого покоління F-35, які приходять на заміну F-16, що своєю чергою посилять Україну, новими високоточними плануючими бомбами GBU-53 SDB-II. Про це говорить дозвіл на їх продаж від агенції військового співробітництва міноборони США (DSCA), в якому також окреслена кількість та максимальна гранична ціна на ці боєприпаси.
У дозволі зазначено, що загалом дозволяється продаж 196 GBU-53/B SDB-II, які отримала максимальний цінник у 115 млн доларів. Одразу варто зазначити, що це гранична ціна, яка може відрізнятися від фінальної, яка буде закріплена у твердому контракті. Але доволі частими є випадки, коли вартість визначена DSCA залишалась без змін.
З огляду на це орієнтовна ціна на GBU-53/B SDB-II для Бельгії визначена у межах до 586,7 тисяч доларів за один авіаційний боєприпас у межах комплексного постачання разом із запасними частинами, навчальним оснащенням, підтримкою та послугами з ремонту тощо.
На фоні цього також можливо підняти ще два дозволи DSCA для Італії та Норвегії на продаж цих же боєприпасів. За ними Італія у лютому 2024 року отримала дозвіл на 173 GBU-53/B SDB-II за 150 млн доларів, тобто по 867 тисяч доларів за одиницю. А Норвегія у червні 2023 року за 293 млн доларів отримала можливість закупити 600 аналогічних боєприпасів, тобто за ціною 488 тисяч доларів за одиницю.
Зазначимо, що GBU-53/B SDB-II приходить на заміну GBU-39/B SDB I. Ці бомби були створені різними компаніями, перша SDB – Boeing, друга – Raytheon. І вони дуже сильно відрізняються за можливостями, хоча і мають однакову вагу у 93 кг, майже однакові бойові частини вагою до 36 та 48 кг, а також дальність у 110 км.
Головна відмінність між ними – засоби наведення. У GBU-39/B SDB I за наведення на ціль відповідає у базові версії лише інерціальна та супутникова, до якої за рахунок опціонального модуля можливо додати напівактивне лазерне наведення.
Водночас у GBU-53/B SDB-II за точність відповідає одразу п’ять систем наведення, з яких три – самонаведення: активна радіолокаційна головка, тепловізійна та напівактивне лазерне, до яких вже додаються інерціальна та супутникова. При цьому останні відповідають здебільшого за доведення боєприпаса у район цілі.
Тобто функціонал GBU-53/B SDB-II значно більший і дозволяє атакувати рухомі цілі без їх сторонньої підсвітки, а також при будь-якій видимості за рахунок радіолокаційної ГСН. А головне – повністю ігнорувати проблеми із подавленням супутникової навігації, з чим зіткнулась GBU-39/B SDB I, яка показала малу ефективність у складі GLSDB.