Швидкість реакції з розгортання нових районів ППО у РФ цілком можливо прослідкувати за досвідом методичних ударів по Москва-сіті літом 2023 року
Джерело: Defence Express
Після того, як далекобійні дрони камікадзе уразили вже понад дюжини російських нафтопереробних заводів у РФ почали на державному рівні почали говорити про необхідність їх прикриття від таких атак. Причини такої затримки, бо ці атаки розпочались й стали очевидно методичними ще у лютому, можливо полягають у традиційних для Кремля звітах, що всі дрони були успішно збиті. А якщо збиті – то тоді навіщо щось робити, а тим більше шукати винних.
Але у будь-якому випадку, через доволі значний строк, у Москві вирішили щось з цим робити й нібито залучити так звану “Росгвардію” та зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцирь”, про що заявили у російському міненерго.
Водночас маємо зазначити, що “Панцирь” не був є штатним озброєнням для “Росгвардії”, яка є лише внутрішніми військами. Хоча можливо з 2022 року у структурі цих військ були внесені зміни й створені підрозділи протиповітряної оборони, але знайти про це згадки не вдалось.
“Панцирь-С1”
В цій ситуації також важливо розуміти, що окрім фізичного переміщення будь-яких сил та засобів необхідний цілий комплекс рішень та заходів. А строк їх реалізації цілком можливо оцінити на прикладі з Москвою літом 2023 року. Тоді 30 липня хмарочоси Москва-Сіті були вперше атаковані дронами-камікадзе.
Як зараз вбачається, ці удари були покликані в тому числі відпрацювати технології та тактику таких атак. А Москва стала чудовим полігоном, як найбільш захищена засобами ППО та РЕБ об’єкт, а хмарочоси бізнес-центру – зручна ціль з можливістю легкої фіксації атаки.
Такі методичні атаки, які почали перетворювати Москва-сіті у Чорнобаївку, тривали до кінця серпня. А вже на початку вересні рашисти відзвітували, що створюють навколо Москви нові райони протиповітряної оборони, споруджуючи навіть аналоги Flakturm часів Третього рейху – вежі, на які встановлювали “Панцирі”.
“Панцирь” на Flakturm під Москвою у вересні 2023 року
Тобто приклад з Москвою, демонструє, що час реакції у місяць – доволі реалістичний термін для Кремля на вирішення комплексу заходів, що передбачає виділення відповідних підрозділів, які необхідно зняти з інших напрямів та розмістити у новому польовому районі.
А з цим також можуть бути проблеми, бо для захисту Москви перетягувались “арктичні” підрозділи, бо лише вони мають на озброєння гусеничний “Панцирь-СА”. Тобто навіть станом на літо 2023 року у РФ не було зайвих засобів ППО та підрозділів ППО, а їх необхідно було знімати з інших напрямів.
“Панцирь-СА” під Москвою літом 2023 року
Але слід усвідомлювати, що якщо у ворога взагалі не буде “Панцирів”, то для ППО нафтопереробних заводів він може використати звичайні ЗУ-23-2 та великокаліберні кулемети, якими озброїть нашвидкоруч підготовлені підрозділи. Хоча їх ефективність буде значно менша за повноцінний зенітно-ракетний гарматний комплекс з навченим розрахунком.
А на останок слід зазначити, що досяжність українських дронів глибини ворожого тилу в 1000 км означає можливість не лише широкої географії ударів, а перемикання з одних об’єктів на інші. Умовно, коли ворог витратить ресурси на прикриття НПЗ, концентрацію ударів можливо перенести на інші не менш важливі для РФ об’єкти.
