Синдром відкладеного життя. До глибини душі вразила історія чоловіка, який купив на ринку туфлі…

До глибини душі вразила історія чоловіка, який купив на ринку туфлі

Він хотів тут же перевзутися, але дружина стала в позу: «Мовляв, не дури. Одягнеш на недільну службу». Старий страшенно образився, а дружина з жаром доводила, що є повсякденний одяг, а є ошатний.

Повернулися додому і, поки розігрівався наваристий хаш, він приліг відпочити і помер. .

..З самого ранку ми чекаємо вечора. Увечері – новий ранок. Ми залишаємо на потім ошатні скатертини, теплі слова, думки і мрії. Ось підростуть діти, настане літо, вечір п’ятниці, Великдень… Краще з понеділка, з першого вересня, після відпустки. Очікуємо слушної нагоди, відповідного моменту. Відкладаємо молодість на старість, забуваючи, що життя – це те, що відбувається виключно зараз.

Автор @Ірина Говоруха

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

4 + 12 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh