Приголомшлива природа і відмінні умови для відпочинку + місцева культура і традиції = дві складові незабутнього пригоди!
Нескінченні пляжі, пальми, бананові чагарники, квіти, фрукти і буйство фарб… Саме такою видається Шрі-Ланка тім, хто бачив її на фото інших мандрівників.
І це той випадок, коли фото повністю відповідає реальності. Пляжі чисті та великі – навіть якщо відпочиваючих багато, всім вистачає місця. Вся Шрі-Ланка – одні суцільні тропічні зарості, причому, як у глибині острова, так і в двох хвилинах від пляжу. Одним словом, природні умови тут такі, що на всю цю красу просто не надивитися.
Але у Шрі-Ланки є ще й інша, не менш цікава сторона, яка виглядає так:
Мандрівники, які багато їздили по Азії, кажуть, що Шрі-Ланка – одна з тих країн, які зберігають свій колорит і самобутність, незважаючи на величезну кількість туристів. Спочатку це може навіть трохи лякати – оскільки це було моє перше знайомство з Азією, в моєму випадку так і сталося.
Я звикла до курортів в більш традиційному розумінні цього слова: тут пляж, ось тут готелі і вілли, а там набережна з ресторанами. Тому, рано приїхавши в Хиккадуву і заселившись на віллу, я думала, що попереду тихий ранок – піду на пляж, трохи поплаваю і спокійно піду де-небудь поснідаю.
Місце проживання було обрано трохи далі від основного туристичного центру. Спускаюсь я, значить, на головну вулицю, і тут починається: з усіх сторін їдуть і сигналять автобуси, тук-туки, велосипеди і машини, кричати місцеві, а перший же чоловік, який підходить до мене, на російсько-англійською пропонує з’їздити на екскурсію, а ще купити кокос, плаття і набір для снорклінгу. Причому все це у нього з собою, і він починає діставати все зі своєї сумки і показувати мені, попутно закликаючи з вулиці свої колег, яким теж є що запропонувати недавно прибулим туристам.
Спочатку це незвично, але варто трохи розслабитися, і починаєш отримувати від місцевого ритму життя справжній кайф.
Ланкійці добрі, і привітні – і це виражається у всьому. Можна йти по вулиці і місцеві будуть з тобою вітатися і посміхатися назустріч. Можна півгодини вибирати і міряти одяг, але так нічого не вибрати, і на тобі ніхто обурено не подивуватися. Зазвичай в туристичних місцях всі тільки й думали, як би змусити тобі витратити тут гроші, а тут… ну, навіть не знаю. Складається враження, що тобі всі правда щиро раді.
Через якийсь час вся твоя настороженість зникає, і залишається тільки дивуватися, наскільки безпосередність місцевих відрізняється від всього того, що прийнято у нас.
Наприклад, водій тук-туку по дорозі несподівано зупиняється біля невеликої річки, і азартно каже мені: «Тут живе варан! Ти бачила варан?! Я зараз тобі показувати!». І він заглядає під місток, кличе його, намагається виманити, якщо раптом він десь поруч… Варана ми так і не дочекалися, але воно того варте: ніколи б не подумала, що незнайомої людини може так надихнути ідея показати мені варана 🙂
До речі про тук-туки. На Шрі-Ланці це найпоширеніший вид транспорту, і на тук-туку можна дістатися куди завгодно. Головне – не забувати торгуватися. З місцевими тук-тукерами можна домовитися про те, щоб вони вас привезли, почекали, а потім відвезли назад – на місці домовтеся про час, коли поїдете назад. Я в першу поїздку спробувала дати водієві заставу, щоб він мене почекав – а він довго не міг зрозуміти, чого я від нього хочу, тому що платять тут завжди в кінці поїздки. Тобто, людина збирається чекати тобі пару годин, і йому в голову не приходить, що ти поїдеш, не заплативши, розумієте?
Як краще спланувати подорож?
Мінімально на Шрі-Ланку потрібно їхати днів на 10. По приїзду спочатку здається, що ти вже годинку чесно вилежав на пляжі, а тому пора досліджувати острів. Але тільки днів через 4-5 ви почнете розслаблятися, втянетесь в місцевий ритм життя, перестанете весь час кудись поспішати і почнете по-справжньому відпочивати.
Якщо ви ставите питанням, а чи не нудно буде на Шрі-Ланці, то думаю, навіть за кілька тижнів скучити у вас навряд чи вийде.
Тут багато красивих і цікавих місць, які варто відвідати – від храмів до природних пам’яток:
Більшість цікавих місць знаходиться в центральній частині острова. По карті може здатися, що відстань невелика і ви встигнете за день подивитися відразу кілька пам’яток. Але дорога в одну сторону до більшості місць займається 4-5 годин, і ви набагато більше часу перебування в дорозі, ніж в тому місці, яке вас цікавить.
Якщо час дозволяє, раджу спланувати відпочинок так, щоб якийсь годину попляжитися, а потім днів на 5 відправитися у центральну частину Шрі-Ланки і подивитися все, що захочете. Гора Сігірія і Пік Адама, печерний храм Дамбулла, слонячий розплідник в Полонаруве, храми Канді, сафарі в парку Яла, зливовий ліс Сінхараджа, водоспади – цікавих місць багато.
Для зручності можна орендувати автомобіль, а якщо ви збираєтеся подорожувати на громадському транспорті, то врахуйте, що автобуси можуть затримуватися, а квитки на поїзд брати краще заздалегідь, так як все може бути зроблено на тиждень вперед.
Є й інший варіант: приєднатися до екскурсій, які пропонують місцеві турагентства». У мене було не так багато часу, тому було вирішено саме так і зробити.
Що вам потрібно знати про організацію екскурсій на Шрі-Ланці:
- Туристів возять невеликі бусики, розраховані на 7-8 чоловік. Якщо ви їдете удвох, то поїздка буде коштувати 100 у.е. з людини, а якщо ви знайшли однодумців, і вас вже 6, то можна розраховувати на вартість у 50-60.е.
- Навіть якщо вам пообіцяли російськомовного гіда, не сподівайтеся, що він всю дорогу буде вам проводити екскурсію. Більшість місцевих дуже умовно можна назвати російськомовними, тому екскурсія зведеться до того, що він буде годину від годині показувати вам по сторонах, вигукуючи «Дивись, річка! Річка звуть Махавела!», «Подивись наліво, подивися гора!» і потім обов’язково буде запитувати: «Шрі Ланка красивий, так?».
- Втім, якщо вам пообіцяли англомовного гіда, історія приблизно така ж: ланкійці, звичайно, знають англійську краще української, алеі з-за їх манери вимови половина слів може бути незрозумілою.
- Туристів тут дуже люблять, а тому, щоб вас не засмучувати, на питання про екскурсію вам швидше за все будуть відповідати саме те, що ви хочете почути. “– Купальник треба брати? – Так, треба купальник! – А холодно не буде? – Ні, не буде! – Нам же не довго назад їхати? – Ні, не довго!”.
- Слідкуйте за таймінгом та запитуйте у вашого гіда по маршруту, що і скільки займає часу, які плани далі, і скільки часу відведено на відвідування місць. В іншому випадку, ваш гід може вирішити, що вашій групі потрібно пообідати, а тому ви проведете півтори години у ресторані, і не встигнете щось відвідати – але це ж нічого страшного 🙂
Але, в цілому, такі екскурсії – це дуже непоганий спосіб подивитися Шрі-Ланку, якщо у вас небагато часу.
Ще дуже раджу на пару днів зупинитися в якому-небудь невеликому готелі посеред джунглів. Так, пляжу не буде, але навколо може бути така краса, що він вам і не знадобиться. До того ж, на такі готелі і вілли немає величезного попиту, а тому можна знайте приголомшливе місце за цілком доступною ціною.
Серфінг
При плануванні подорожі на Шрі-Ланку обов’язково включіть в свої плани серфінг. По-перше, тому що океан та чудові умови, по-друге, тому що дешево.
У самій Хіккадуві є кілька пляжів – на одному навчаються серфити перші кілька зайняти, так як там невеликі хвилі, а на іншій хвилі сильніше, і туди йдуть вже, коли можуть більш-менш стояти на дошці. Досвідчені серфінгісти домовляються з місцевими тук-тукерами, які можуть відвезти туди, де займаються місцеві – там хвилі побільше.
Якщо говорити про ціну, то серфінг на Шрі-Ланці коштує вдвічі дешевше, ніж на більшості європейських курортів. Для порівняння: на Тенеріфе урок серфінгу коштує 35-40 євро, а тут за 10-20.е. можна домовитися з бичбоем про індивідуальне заняття. 3-4 таких заняття – і ви зможете вже більш-менш впевнено ставати на дошку.
І ще кілька важливих моментів, які вам потрібно знати про Шрі-Ланку:
- Сезон дощів триває півроку в одній частині Шрі-Ланки, і півроку в іншій. Тому з листопада по квітень можна їхати на південно-західне узбережжя (там, де Хіккадува), а з травня по жовтень – на східне (там, де Тринкомале)
- Уважно поставтеся до вибору сонцезахисних засобів. Я, звичайно, і раніше іноді згоряла на сонці – але навіть не підозрювала, що обгоріти можна так сильно. Сонце тут здається дуже ласкавим, а тому ви можете навіть не помітити, як згорите з ніг до голови. У прямому сенсі слова під час серфінгу в мене згорів навіть проділ на голові, не кажучи вже про тих місцях, які не були захищені гідрокостюмів.
- Якщо ви хочете заощадити, то поцікавтеся цінами далеко від туристичних місць, а ще краще – порозпитуйте про все у місцевих. Кокос на пляжі коштував $1,5, а в 5 хвилинах від пляжу його можна було купити за $0,5. Вечеря в недорогому ресторані коштувала $10-15, а один раз я ризикнула поїсти в кафе для місцевих і взяла тарілку відмінного рису і каррі всього за $1,5.
- Багатьох дуже хвилюють питання гігієни, але тут я навіть не знаю, що сказати. З одного боку, все виглядає дійсно не дуже гігієнічно, з іншого боку, я ніяких спеціальних заходів не вживала, і проблем не було.
Для мене взагалі вся поїздка на Шрі-Ланку стала суцільним позитивним досвідом, і, напевно, самим яскравим і незабутнім подорожжю. Тому, якщо ви думаєте про Шрі-Ланці і все ще сумніваєтеся, їхати чи не їхати – мій відповідь очевидна 😉
