Коли почалося повномасштабне вторгнення, В’ячеслав Бугай мав усі підстави залишитися вдома, однак одразу вирушив до Теремнівського ТЦК та СП на Волині, щоб записатися добровольцем. Через величезні черги того дня потрапити на службу йому не вдалося, але у 2024 році завдяки змінам у законодавстві В’ячеслава визнали придатним, і він став бійцем 6-го прикордонного Волинського загону Держприкордонслужби.
На передовій прикордонник із позивним «Богун» відчув, що таке справжній фронтовий побут: постійні обстріли, логістика провізії важкими БПЛА і боротьба з власними фізичними можливостями. Один з епізодів, який В’ячеслав запам’ятав назавжди, стався, коли куля влучила прямо у вушко його шолома. За його словами, форма захисного спорядження фактично врятувала йому життя, відвівши кулю від скроні.
Згодом боєць отримав нове поранення: уламок АГС прошив ногу наскрізь і роздробив кістку. Нині В’ячеслав проходить реабілітацію у відомчому санаторії Держприкордонслужби, де сірководневі ванни, фізіотерапія та лазерні процедури поступово допомагають йому відновитися після травми.
Попри небезпеку, Бугай зізнається, що смерті на цій війні він не боїться. Набагато сильніше його лякає перспектива залишитися «козаком без могили», якщо лінія фронту зміститься і тіло не зможуть належно поховати.
За особистий внесок в оборону держави під час повномасштабної війни В’ячеслав Бугай був удостоєний відзнаки Президента України «За оборону України», що стало офіційним визнанням його служби та пережитих випробувань.
Джерело: Facebook
