Що жінкам потрібно знати про вірус папіломи людини

Вірус папіломи людини (ВПЛ) – надзвичайно поширена у світі інфекція, що передається статевим шляхом.

Особливість цієї інфекції полягає в тому, що вона може протягом багатьох років ніяк себе не проявляти, але в підсумку привести до розвитку доброякісних (папіломи) або злоякісних (рак шийки матки) захворювань статевих органів.

Типи вірусу папіломи людини

Відомо більше 100 типів ВПЛ. Типи — це своєрідні «підвиди» вірусу, які відрізняються між собою. Типи позначаються номерами, які надавалися їм у світові відкриття.

Групу високого онкогенного ризику становлять 14 типів: 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59, 66, 68 (ці типи мають відношення до розвитку раку шийки матки).

Крім того, відомі типи низького онкогенного ризику (головним чином, 6 і 11). Вони призводять до утворення аногенітальних бородавок (гострокінцевих кондилом, папілом). Папіломи розташовуються на слизовій вульви, піхви, в перианальній області, на шкірі статевих органів. Вони практично ніколи не стають злоякісними, проте призводять до суттєвих косметичних дефектів в області геніталій. Бородавки на інших частинах тіла (руки, ноги, обличчя) також можуть бути викликані цими типами вірусу, а можуть мати й інше походження. В наступних статтях будемо окремо обговорювати типи ВПЛ «високого ризику» і «низького ризику».

Зараження вірусом папіломи людини

Передається вірус, головним чином, при статевих контактах. Рано чи пізно заражаються ВПЛ майже всі жінки: до 90% сексуально активних жінок зіткнеться з цією інфекцією протягом життя.

Але є і хороші новини: більшість інфікованих (близько 90%) позбавляться від ВПЛ без будь-яких медичних втручань протягом двох років.

Це нормальний перебіг інфекційного процесу, викликаного ВПЛ, в організмі людини. Цього часу достатньо для того, щоб імунна система людини повністю позбавилася від вірусу. У такій ситуації ВПЛ не принесе ніякої шкоди організму. Тобто, якщо був виявлений ВПЛ якийсь час тому, а зараз його немає, це абсолютно нормально!

Необхідно враховувати, що імунна система працює у різних людей з різною швидкістю». У зв’язку з цим швидкість позбавлення від ВПЛ може бути різною у статевих партнерів. Тому можлива ситуація, коли у одного з партнерів виявлений ВПЛ, а в іншого – ні.

Більшість людей заражаються ВПЛ незабаром після початку статевого життя, і багато хто з них ніколи не дізнаються про те, що були інфіковані ВПЛ. Стійкого імунітету після зараження не формується, тому можливе повторне зараження тим же вірусом, з яким вже була зустріч, так і іншими типами вірусу.

ВПЛ «високого ризику» небезпечний тим, що він може призводити до розвитку раку шийки матки та деяких інших видів раку. Інших проблем ВПЛ «високого ризику» не викликає.

ВПЛ не призводить до розвитку запалення на слизовій піхви/шийки матки, порушень менструального циклу або безпліддя.

ВПЛ ніяк не впливає на здатність до зачаття і виношування вагітності.
Дитині ВПЛ «високого ризику» не передається під час вагітності і в процесі пологів.

Діагностика вірусу папіломи людини

Здавати аналіз на ВПЛ високого онкогенного ризику до 25 років практично безглуздо (крім тих жінок, які рано починають статеве життя (до 18 років), так як в цей час дуже велика ймовірність виявити вірус, який незабаром самостійно піде з організму.

Після 25 – 30 років здавати аналіз має сенс:

  • спільно з аналізом на цитологію (PAP – тестом). Якщо є і зміни в PAP — тесті, і ВПЛ «високого ризику», то така ситуація вимагає особливої уваги;
  • тривала персистенція ВПЛ «високого ризику» в відсутність цитологічних змін також вимагає уваги. Останнім часом доведено, що чутливість ВПЛ-тестування в профілактиці раку шийки матки вище, ніж чутливість цитологічного дослідження, у зв’язку з чим визначення тільки ВПЛ (без цитологічного дослідження) схвалено як самостійне дослідження для профілактики раку шийки матки в США. Проте в Росії рекомендовано щорічне цитологічне дослідження, тому вбачається розумним поєднання цих двох досліджень;
  • після лікування дисплазії/передраку/раку шийки матки (відсутність ВПЛ в аналізі після лікування практично завжди свідчить про успішне лікування).
    Для дослідження необхідно отримати мазок з каналу шийки матки (можливо дослідження матеріалу з піхви, проте в рамках скринінгу рекомендується отримання матеріалу саме з шийки матки).

Аналіз потрібно здавати:

  • 1 раз в рік (якщо ВПЛ «високого ризику» раніше був виявлений, і аналіз здається спільно з цитологічним досліджень);
  • 1 раз в 5 років, якщо попередній аналіз був негативним.

Здавати аналіз на ВПЛ низького онкогенного ризику немає необхідності практично ніколи. Якщо папілом немає, то цей аналіз не має сенсу в принципі (носійство вірусу можливо, лікування вірусу немає, тому що далі робити з результатом аналізу, невідомо).

Якщо папіломи є, то:

  • найчастіше вони викликані саме ВПЛ;
  • видаляти їх необхідно незалежно від того, чи знайдемо ми 6/11 тіпі чи ні;
  • якщо вже брати мазок, то безпосередньо з самих папілом, а не з піхви/шийки матки.

Існують тести для виявлення ВПЛ різних типів. Якщо ви періодично здаєте аналізи на ВПЛ, звертайте увагу, які конкретно тіпі включені в аналіз. Деякі лабораторії роблять дослідження лише на 16 і 18 тип, інші – на всі типи разом. Також можливо здати аналіз, який дозволить виявити всі 14 типів вірусу «високого ризику» в кількісному форматі. Кількісні характеристики важливі для прогнозування ймовірності розвитку передраку та раку шийки матки. Можуть застосовуватися ці тести повинні в контексті профілактики раку шийки матки, а не як самостійний тест. Аналіз на ВПЛ без результатів цитології (РАР-тесту) найчастіше не дозволяє зробити ніяких висновків про стан здоров’я пацієнтки.

Немає такого аналізу, який дозволить визначити, «піде» вірус у конкретної пацієнтки чи ні.

Лікування вірусу папіломи людини

Не існує медикаментозного лікування ВПЛ. Існують методи лікування станів, викликаних ВПЛ (папіломи, дисплазія, передрак, рак шийки матки).
Це лікування має здійснюватися із застосуванням хірургічних методів (криокоагуляция, лазер, радионож).

Ніякі «імуностимулятори» не мають відношення до лікування ВПЛ і можуть застосовуватися не повинні. Ні один з широко відомих в Росії препаратів (Алокін-Альфа, Изопринозин, Гропріносин та ін) не пройшли відповідних випробувань, які б показали їх ефективність і безпеку. Ні в одні протоколи/стандарти/рекомендації ці препарати не входять.

Наявність або відсутність «ерозії» шийки матки не впливає на тактику лікування ВПЛ. . Про тих ситуаціях, коли треба лікувати ерозію, можна почитати в статті «Ерозія або не ерозія?».

Якщо у пацієнтки немає скарг, а також немає папілом/змін на шийці матки при кольпоскопії і за даними PAP — тесту, ніякі лікувальні процедури не потрібні.

Необхідно тільки перездавати аналіз 1 раз на рік і стежити за станом шийки матки (щорічно PAP — тест, кольпоскопія). У більшості пацієнток вірус «піде» з організму самостійно. Якщо не піде, зовсім необов’язково, що він призведе до розвитку раку шийки матки, але контроль необхідний.

Лікування статевих партнерів не вимагається (за винятком тих випадків, коли у обох партнерів є папіломи статевих органів).

Профілактика зараження вірусом папіломи людини

Розроблені вакцини, які захищають від 16 і 18 типів ВПЛ (одна з вакцин також захищає від 6 і 11 типів). Типи ВПЛ 16 і 18 «відповідають» за 70% випадків раку шийки матки, а тому захист від них так важлива. Планова вакцинація застосовується в 45 країнах світу.

Презерватив (не забезпечує 100% захисту).

Єдиний метод, що забезпечує 100% захист, — утримання від статевих контактів. Я ні в якому разі не агітую за нього, просто даю інформацію до роздумів

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

twelve + seventeen =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh