Це та сама ситуація, коли необхідно дуже ретельно розібратися у тому, коли саме цей Shahed-136 з електронно-оптичною головкою самонаведення з’явився, чи дійсно він існує, та чи дійсно у ньому може бути супутниковий зв’язок
Джерело: Defence Express
У РФ нібито з’явився Shahed-136 із електронно-оптичною головкою самонаведення, який ще має бути оснащений супутниковим зв’язком, що перетворить його вкрай далекобійний баражуючий боєприпас. Приблизно з такою інформацією вчора вийшли деякі російські “воєнкорські” канали.
Водночас з боку Defense Express одразу зазначимо, що мова не йде про реальну “новинку”. Більше того, вся суть повідомлення базувалась виключно на одному фото, точніше кадрі з сюжет головного рупора російської пропаганди – “Первого канала”. Але який вийшов майже місяць тому – 19 вересня.
А його темою був не новий “Шахед” та навіть не якась “Герань”, а візит російського диктатора Путіна на підприємство “Специальный Технологический Центр” у Санкт-Петербурзі, те саме, з якого у січні 2024 року стався масштабний злив секретної документації. Яке до самих цих БПЛА має дуже опосередковане відношення. Бо “СТЦ”, в першу чергу, відповідає за “Орлан-10” та засоби РЕБ, зокрема “Тобол”, що ставить масштабні завади на GPS.
І цей виріб був просто частиною експозиції разом з іншими БПЛА, які виробляються чи розробляються у РФ.
Більше того, взагалі наявність такої розробки вже давно не є секретом чи новинкою. Бо інформація щодо такого варіанту стала відома у лютому цього року після зламу хакерами Prana Network серверів іранської IRGC Sahara Thunder, завдяки чому були розставлені всі крапки над “і” у виробництві “Шахедів” у РФ включно з ціною одного дрона.
Серед документації містився й перелік додаткових варіантів цих БПЛА. Один з яких під назвою МС 236 із головкою самонаведення і звісно без супутникового зв’язку.
Й саме його макет й поставили на експозиції. І варто зазначити, що за весь цей час жодного “Шахеда” із ГСН зафіксовано не було. Як і інформації про те, що він зацікавив так зване російське міноборони, а також зміг обійти доволі потужного конкурента у вигляді Zala з її “Ланцетом”, що належить “Концерн “Калашников”, який також має свої власні розробки ударних дронів.
Водночас варто розуміти, що ситуація із цим виробом дійсно може змінитись. Бо формально ідея поєднати далекобійний ударний дрон з дальністю польоту у 2000 км із супутниковим каналом управління дійсно загрозлива. Тим паче, що експеримент з встановленням Starlink вже був на Shahed-136.
Але справа в тому, що масове виробництво таких варіантів баражуючих боєприпасів потребуватиме відповідного каналу стабільного постачання терміналів, бо Starlink напряму не постачається до РФ і взагалі там не працює. А з його сірими постачаннями через другі-треті країни активно борються.
