Блоки індивідуального наведення для міжконтинентальних ракет – більш ніж складна технологія, яка у рази підвищує потужність ядерного удару
Джерело: Defence Express
КНДР офіційно відрапортувала про проведення випробувань із відокремлення та маневрування боєголовок роздільної бойової частини міжконтинентальної балістичної ракети. Це був випробувальний пуск, з огляду на фото, міжконтинентальної балістичної ракети Hwasong-17 з оціночною дальністю близько 14-15 тисяч кілометрів.
Звісно у Пхеньяні повідомили про те, що запуск був успішний, хоча у Південній Кореї зафіксували її вибух після того, як вона пролетіла 250 км. Також вважалось, що мова йде про випробування гіперзвукової зброї.

Водночас у КНДР таку дальність польоту пояснили тим, що експеримент проходив на відстані 170-200 км від пункту отримання телеметрії, для забезпечення отримання всіх необхідних даних. А всі три окремі боєголовки нібито були точно наведені на три окремі умовні цілі.
З боку Defense Express зазначимо, що незалежно від реального результату цього запуску, Пхеньян офіційно повідомив, що розробляє роздільну бойову частину під свої міжконтинентальні балістичні ракети. І це доволі складна технологія, яка з максимальною долею вірогідності була отримана від РФ.
Зрештою вся міжконтинентальна балістична ракета Hwasong-17, яка одразу почала активно та результативно здійснювати тестові пуски, цілком натякає, що КНДР отримала готові рішення від Москви. А форма її носової частини підказувала, що вона може стати першою північнокорейською ракетою з роздільною бойовою частиною.

Сама суть роздільної бойової частини полягає у тому, що ракета тепер одна ракета може уражати декілька цілей у певному секторі. Для цього всі бойові частини встановлюються в автономний блок розведення, так званий “автобус”.
Після відокремлення від ракети, вже у космосі, він здійснює навігацію, орієнтацію, маневрування та за чергою на відповідних ділянках траєкторії здійснює відокремлення бойових блоків, кожен з яких направляється на заздалегідь визначену ціль. Також “автобус” відповідає за розкидання хибних цілей, які ускладнюють роботи протиракетної оборони. І загалом якісно підіймає ядерний потенціал та ефективність ядерного удару.
Тобто мова йде про дійсно доволі складний набір технологій. Наприклад, зараз її лише намагається опанувати Індія на ракеті Agni-V. Над нею працювали с середини 2000-х років, перший пуск був здійснений на рівні 2014 року, а з роздільною бойовою частиною лише у березні 2024 році.

При цьому дальність Agni-V оцінена у 5-8 тисяч км, тобто у рази менше за Hwasong-17. А, наприклад, Пакистан, цю задачу досі не вирішив. Більше того, навіть у Китаю більшість балістичних ракет для ядерних зарядів виконано з моноблочною бойовою частиною.
Саме тому, заява Пхеньяна щодо успішного випробування роздільної бойової частини, є черговим маркером злочинного трансферу Москви ракетних технологій.