Аналіз маркування уламків російських ракет і безпілотників, який провів Сергій Флеш та оприлюднив 5 червня 2026 року, показує, що виробництво більшості типів озброєння у РФ не дозволяє формувати значні складські запаси, і майже всі нові вироби одразу застосовуються проти України.
За спостереженнями Флеша, ударні безпілотники Shahed/«Герань», що атакують українські міста, мають дату виготовлення, яка відстає від моменту пуску лише на 5–15 днів. Це свідчить, що склади цих БпЛА фактично порожні, а дрони після фінальної збірки на заводах одразу відвантажуються на пускові позиції. Ворог воює «з коліс», залежачи від безперервної роботи виробничих ліній та імпорту іноземних компонентів.
Подібна картина «гарячого конвеєра» простежується і щодо ракетного озброєння, хоча темпи виробництва та накопичення різняться за класами ракет. Уламки гіперзвукових ракет 3М22 «Циркон», протикорабельних Х-35 та зенітних ракет РМ48У для комплексів С-400, зафіксовані останнім часом, датовані виключно 2026 роком. Стратегічні крилаті ракети Х-101 зазвичай мають маркування з відставанням від пуску на кілька місяців, а керовані авіаційні ракети Х-59 — із більшим лагом, будучи виготовленими у третьому кварталі 2025 року.
За підсумком цього аналізу Флеш робить висновок, що поточні обсяги виробництва БпЛА та більшості типів ракет у РФ не дають можливості створювати великі резерви: майже весь новий боєзапас одразу витрачається в ударах по Україні.
Водночас окремою загрозою для української протиповітряної оборони він називає ситуацію з балістичними оперативно-тактичними ракетами «Іскандер-М» (9М723). За його даними, ці ракети мають маркування 2025 року випуску, що вказує на сформований і стабільно утримуваний запас на рівні щонайменше 180–250 одиниць. Наявність такого резерву дозволяє РФ підтримувати високу інтенсивність балістичних ударів по критичній та військовій інфраструктурі України без очікування нових партій з заводів.
У зрізі стану виробництва та складських залишків на червень 2026 року Флеш відзначає: БпЛА Shahed/«Герань» мають мінімальний часовий інтервал між випуском і застосуванням, що означає відсутність запасів; ракети для ЗРК С-400 (РМ48У) 2026 року випуску виробляються темпами, які лише покривають поточні бойові втрати; Х-101 виготовляються з коротким циклом і постійно оновлюють боєкомплект; «Циркон» випускається штучно, без створення резервів; Х-59 мають невеликий плановий заділ з 2025 року; натомість «Іскандери» 2025 року формують стабільний небезпечний запас у 180–250 ракет.
Окремо в матеріалі наголошується, що дані про використання ракет і БпЛА 2026 року випуску надають особливого значення нещодавньому удару Сил оборони по напівпровідниковому заводу «Ангстрем» у Зеленограді. Оскільки російський оборонно-промисловий комплекс працює «з коліс» і не має значних складських резервів, виведення з ладу цього виробника мікросхем та військової електроніки, за оцінкою автора, має призвести до зниження темпів складання нових ракет Х-101, «Циркон» та модулів наведення для керованих авіабомб у найближчі місяці.
У матеріалі також зазначається, що для нейтралізації загрози від накопиченого запасу «Іскандерів» 2025 року випуску Міністерство оборони та Генеральний штаб України масштабують програми класу Mid Strike, на які виділяють додаткові 5 мільярдів гривень. За травневим звітом, українські ШІ-дрони взяли під щільний вогневий контроль трасу Р-280 та ключові приазовські ремонтні бази, що ускладнює логістику РФ. Навіть за наявності близько 200 ракет на центральних складах у Росії, порушення логістичних ланцюгів, за оцінкою автора, заважає оперативно доставляти пускові контейнери до позицій, послаблюючи штурмові можливості окупаційних військ.
Джерело: Expert
