У Ватикані нещодавно було оприлюднене повідомлення Папської Ради «Cor Unum» (Єдиним Серцем), органу, що до 1 січня 2017 року відповідає за харитативне служіння Апостольської Столиці, про перерахування першого траншу гуманітарної допомоги для постраждалих від наслідків війни в Україні. Монсеньйор Джованні П’єтро Даль Тозо, Секретар цього відомства, обов’язки якого з наступного року перейдуть до новоствореної Дикастерії сприяння цілісному розвиткові людини, в інтерв’ю для Радіо Ватикану розповів про здійснення ініціативи, започаткованої збіркою, проголошеною Папою Франциском серед католиків Європи:
– Наша Папська Рада організувала дві поїздки до України, під час яких ми створили невеликий Технічний комітет у Запоріжжі. І не можу не згадати про те, що у червні цього року також Державний Секретар кардинал П’єтро Паролін здійснив візит до України, щоб видимо й конкретно засвідчити близькість Папи до українського народу. Перший транш виділено після того, як відбулися зустрічі з парафіями, організаціями та спільнотами різної релігійної приналежності, яким було пояснено, як отримати доступ до коштів.
– Якими критеріями ви керувалися, обираючи пропозиції через Технічний комітет?
– Насамперед, першим критерієм був гуманітарний вимір допомоги: наприклад, забезпечити виживання, програми огрівання, забезпечення медикаментами і функціонування лікарень, аби надати медичну допомогу людям, залишеним на себе самих. Далі, існує також проблема біженців, адже хоч про це не дуже говориться, але в Україні існує два мільйони переселенців, які походять із теренів, на яких триває війна. Частина їх зосередилася в Києві або в сусідніх областях, ще досі не маючи постійного місця проживання. Ми застосовували ряд критеріїв: по-перше, проекти повинні мати спільнотний характер, а не провадитися окремими особами. По-друге: географічний розподіл, і ще один: не чинити жодної різниці з огляду на релігійну приналежність. Ми відкинули проекти будівельного чи реставраційного характеру, оскільки на цьому першому етапі важливішим є забезпечити виживання. На цьому етапі ми також активно співпрацювали з деякими організмами ООН, які мали більші можливості для доступу також і до важкодоступних територій.
– Яким чином ви надалі наглядатимете за здійсненням цих проектів?
– Насамперед, через Технічний комітет, який продовжує енергійно працювати, отримуючи супровід і підтримку з боку Апостольського Нунція в Україні Преосвященного Клаудіо Ґуджеротті. Завданням Технічного комітету буде пересилати кошти для здійснення проектів та, пізніше, оцінювати їх дійсне використання.
– На сьогодні відбір пройшли 20 великих проектів та 39 ініціатив солідарності…
– Ми визначили три форми проектів: перші – для безпосередніх потреб, які не потребують великої бюрократії: існують села, в яких бракує елементарних благ. Для структурованої допомоги ми розподілили проекти на два типи: малі та великі. Малі – це проекти до 20 тисяч євро, а великі – до 250 тисяч євро. Ініціативи тепер отримають перший транш. В найближчому майбутньому, вже використовуючи надіслані кошти, ми повинні визначити нові проекти та потреби.
– Яке місце у ваших рішеннях займали неповнолітні?
– Ми побачили, що освітнє питання завжди залишається центральним в кризових ситуаціях. Тому також і в цій ситуації ми бажали забезпечити особливу увагу дітям.
Джерело:
