Розкрита таємниця отруєння ста мільйонів людей у Південно-Східній Азії

Геофізики з США розгадали таємницю отруєння миш’яком протягом декількох десятиліть більше ста мільйонів чоловік у Південній і Південно-Східній Азії. Результати своїх досліджень автори опублікували в журналі Nature Geosciences, а коротко про них повідомляється на сайті Стенфордського університету.

У деяких районах Бангладеш, Індії, Камбоджі, М’яка янмі, В єтнаму та Китаю вміст миш’яку у питній води перевищує рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я норми в 20-100 разів. Це призводить до регулярних масових отруєнь серед місцевого населення.

За припущеннями геофізиків, миш’як потрапляє у воду за відповідних умов  його вивільнення відбувається в результаті метаболізму бактерій, які в умовах відсутності кисню використовують миш’як і оксид заліза в якості альтернативного засобу дихання. В результаті цього відбувається виділення токсину та його надходження в грунтові води. Прояснення механізмів цього процесу, що відбувається в дельті річки Меконг, і присвячене дослідження вчених.

Спочатку миш’як пов’язаний з сполуками оксиду заліза, потрапляє у річку в районі її витоку з гірських порід Гімалаїв, і в цьому стані накопичується у відкладах водоносного комплексу дельти Меконгу.

Неясним для вчених було джерело енергії, що приводити до розпаду попередньо безпечного з’єднання на оксид заліза і миш’як. Це може бути рослинний матеріал,котрий може бути розташований як поблизу поверхні, так і глибоко в надрах дельти Меконгу.

Для з’ясування цього вчені провели польові експерименти. Вони взяли два зразки осадових кернів з різних типів середовища в дельті Меконгу в Камбоджі. Перший був з приповерхневих водно-болотистих угіддях, насичених дощовою водою протягом обмеженої частини року; другий — з водно-болотистих угідь, насичених водою протягом усього року. Дослідження вчених показали, що протягом сухих періодів бактерії переробляють рослинний матеріал, використовуючи кисень і не виробляючи миш’як.

В сезони дощів мікроорганізми переходять до іншого типу метаболізму. На думку вчених, основну роль у забрудненні токсинами грають не поверхневі мікроби, а глибинні, які відчувають постійну нестачу кисню.

Всеж таки антропогенний фактор може провокувати створення умов, в яких бактерії з приповерхневих вод почнуть виробляти миш’як. Зокрема, зміна гідрології регіону (будівництво дамб і водозборів) може змінювати концентрацію миш’яку до небезпечних рівнів.

Лента.ру

Comments

0 comments

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

thirteen + 17 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh