Авторські статтіТехно

Розкрита таємниця отруєння ста мільйонів людей у Південно-Східній Азії

Геофізики з США розгадали таємницю отруєння миш’яком протягом декількох десятиліть більше ста мільйонів чоловік у Південній і Південно-Східній Азії. Результати своїх досліджень автори опублікували в журналі Nature Geosciences, а коротко про них повідомляється на сайті Стенфордського університету.

У деяких районах Бангладеш, Індії, Камбоджі, М’яка янмі, В єтнаму та Китаю вміст миш’яку у питній води перевищує рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я норми в 20-100 разів. Це призводить до регулярних масових отруєнь серед місцевого населення.

За припущеннями геофізиків, миш’як потрапляє у воду за відповідних умов  його вивільнення відбувається в результаті метаболізму бактерій, які в умовах відсутності кисню використовують миш’як і оксид заліза в якості альтернативного засобу дихання. В результаті цього відбувається виділення токсину та його надходження в грунтові води. Прояснення механізмів цього процесу, що відбувається в дельті річки Меконг, і присвячене дослідження вчених.

Спочатку миш’як пов’язаний з сполуками оксиду заліза, потрапляє у річку в районі її витоку з гірських порід Гімалаїв, і в цьому стані накопичується у відкладах водоносного комплексу дельти Меконгу.

Неясним для вчених було джерело енергії, що приводити до розпаду попередньо безпечного з’єднання на оксид заліза і миш’як. Це може бути рослинний матеріал,котрий може бути розташований як поблизу поверхні, так і глибоко в надрах дельти Меконгу.

Для з’ясування цього вчені провели польові експерименти. Вони взяли два зразки осадових кернів з різних типів середовища в дельті Меконгу в Камбоджі. Перший був з приповерхневих водно-болотистих угіддях, насичених дощовою водою протягом обмеженої частини року; другий — з водно-болотистих угідь, насичених водою протягом усього року. Дослідження вчених показали, що протягом сухих періодів бактерії переробляють рослинний матеріал, використовуючи кисень і не виробляючи миш’як.

В сезони дощів мікроорганізми переходять до іншого типу метаболізму. На думку вчених, основну роль у забрудненні токсинами грають не поверхневі мікроби, а глибинні, які відчувають постійну нестачу кисню.

Всеж таки антропогенний фактор може провокувати створення умов, в яких бактерії з приповерхневих вод почнуть виробляти миш’як. Зокрема, зміна гідрології регіону (будівництво дамб і водозборів) може змінювати концентрацію миш’яку до небезпечних рівнів.

Лента.ру

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.