Для такого припущення є насправді усі аргументовані підстави
Джерело: Defence Express , Defense Romania
В середу 3 квітня 2024 року місцева берегова охорона в районі біля румунського села Тузла знайшла морський дрон невідомого походження, виготовлений на базі старого пошуково-рятувального моторного човна, який мав відповідне пофарбування. Цей катер плив у перевернутому стані.
Потім цей надводний апарат був відбуксируваний на морський полігон “Капу-Мідія” в 14 кілометрах від порту Констанца, де і був підірваний 5 квітня 2024 року, після того як спеціалісти Міноборони Румунії провели відповідні дослідження.
Цікаво, що цей епізод стало відомо уже лише сьогодні, 6 квітня 2024 року, із публікацій в пресі. При цьому на даний момент, наприклад, автори профільного порталу Defense Romania в своїй публікації змогли зафіксувати лише факт загальної заяви від румунського Міноборони про те, що “це був однозначно морський безпілотник”.
Епізод в принципі виглядає специфічно, навіть якщо врахувати його загальну канву – невідомий дистанційно керований надводний апарат, що не схожий на жоден із відомих типів морських дронів Сил оборони України, дрейфував у Чорному морі, поблизу району інтенсивного цивільного судноплавства.
При цьому цей апарат був створений на базі пошуково-рятувального катера, із борту будь-якого судна міг бути ідентифікований саме так, і це створювало ще більшу небезпеку.
Особливо специфічною ця історія стала виглядати після того, як рашистський “Центр анализа стратегий и технологий” на своєму неофіційному ресурсі bmpd виклав свої “зачіпки” по цій історії. За їх оцінками, для створення цього апарата був використаний старий рятувальний катер водозаміщенням 3 тони, для системи управління було використано термінал Starlink, а головне – на цьому апараті стояла бойова частина від радянської протикорабельної ракети першого покоління типу П-15.
Якщо оцінка по тому, що це була саме БЧ від радянської ПКР П-15 є вірною, то це означає дві речі. Перша – тут була мова про доволі небезпечний апарат, бо П-15 у базовій версії мала бойову частину масою 480 кілограмів із фугасно-кумулятивним спорядженням, П-15М “Термит” – бойову частину масою 513 кілограмів із аналогічним спорядженням.
Друга річ – якщо зважити на те, що в регіоні Чорного моря ракети П-15 в своєму розпорядженні (на зберіганні/в строю) на даний момент можуть мати лише дві країни – РФ та Румунія, то ймовірно що саме рашисти створили цей дистанційно керований надводний апарат. І це може створювати додаткові загрози для судноплавства, в тому числі – в напрямку українських портів Чорного моря.
