Як зараз в російського ВПК справи з обладнанням для виробництва техніки та озброєння, та які перспективи
Джерело: Defence Express
Станом на 2023 рік частка імпортних верстатів у всіх сегментах економіки РФ, включно з військово-промисловим комплексом, складала від 75% до 92%. Але водночас, якщо в 2021 році до Росії було імпортовано 11,4 тисяч металообробних верстатів вартістю 816 мільйонів доларів, то під впливом санкцій Заходу в 2022 році цей показник упав до 9 тисяч верстатів та 574 мільйонів доларів відповідно.
Але при цьому, якщо продовжувати аналізувати наявні цифри за 2022 рік, то побачимо, що питома частка імпорту верстатів з Китаю виросла від 11% до 43%, а з Тайваню – із 10% до 10,45%. Про це йдеться в огляді американської аналітичної установи Jamestown Foundation.
Росіянам необхідні імпортні верстати, і вони нарощують їхню закупівлю в країнах Азії і тому, що доступ до сучасного обладнання західного виробництва перекритий через санкції, і тому що російська промисловість не може виготовляти верстати у необхідних обсягах.
У відкритому доступі є цифри, за якими у 2017 році російська промисловість могла виготовити 650 верстатів із числовим програмним управлінням, то уже в 2022 році – лише 606, а за неповний 2023 рік – 562 одиниць.
При цьому рівень зносу наявного парку верстатів у сегменті “виробництво інших транспортних засобів та машин” (зокрема танки, літаки та інша військова техніка) на 2022 рік складав 56%, виробництво електроніки – 58%, обробка металопродукції – 52%, хімічна промисловість – 48%.
Справедливості заради, порівняно із показниками 2018 року росіянам вдалось знизити загальний рівень зносу парку верстатів вцілому за секторами промисловості.
Але наскільки повільно може оновлюватись парк верстатів навіть провідних корпорацій російського ВПК, може свідчити такий приклад. У 2023 році російська “Объединенная авиационная корпорация” поставку 300 верстатів із ЧПУ, які мають бути поставлені аж до 2026 року включно, тобто лише по 100 одиниць на рік.
