Нещодавно із терміновим візитом до Пекіна злітав прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін і повністю провалив свою місію “дорожньої ковзанки”
Справа в тому, що Росія намагалася натиснути на змусити Китай продовжити будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2”. І тут Пекін показав, що у цих відносинах “старший брат”.
Не приймаючи договорів із позиції сили (як звикли в Москві), Китай оголосив, що PetroChina відновить будівництво нитки D із Туркменістану на 15 млрд м³ газу на рік.
Як зазначив економіст Сергій Гур’янов, позитивною стороною поїздки глави російського уряду в КНР стало те, що китайські партнери “продавили” РФ у сфері електронної комерції – “на території Росії будуть побудовані величезні склади та логістичні центри для продажу китайського ширвжитку”.
Крім цього китайці отримали право на вирубку лісу та будівництво своїх лісокомбінатів у Росії.
Аналітик Сінді Лян нагадала, що Китай імпортує понад 40% свого природного газу. Найбільші поставки трубопровідного газу виробляють Центральноазіатським газопроводом, який проходить через території трьох країн: Туркменістан, Узбекистан і Казахстан.
Наразі газопровід Центральна Азія – Китай складається з трьох ліній A, B та C, з пропускною спроможністю 55 мільярдів кубометрів на рік. Лінія D, будівництво якої обговорюють кілька років, пройде найкоротшим маршрутом з Туркменістану через Південь, через Таджикистан і Киргизстан до західної частини технологічного підприємства Сіньцзян.
Пропускна спроможність лінії D – близько 30 млрд. куб. м на рік.
