Якого роду кероване озброєння українська авіація може отримати у найближчий час
Джерело: Defence Express
У відкритому доступі з’явились кадри польоту бомбардувальника Су-24М, який несе на підвісці невідомого типу керовану авіаційну бомбу. Політ відбувався у супроводі літака Су-27УБ, час та місце дії – невідомі.
При цьому привертає увагу те, що ця невідомого типу керована авіабомба має у хвостовій частині елемент, схожий на твердопаливний прискорювач або взагалі турбореактивний двигун, що в теорії має значно збільшити дальність можливого застосування такого боєприпасу, особливо в умовах постійної протидії російських засобів ППО.
На цьому тлі можемо пригадати, що на початку червня 2024 року начальник авіації Командування Повітряних сил Збройних сил України Сергій Голубцов в інтерв’ю для “Донбасс. Реалии”, проекту видання “Радіо Свобода”, заявляв зокрема, що “за кілька тижнів” мають стартувати випробування вітчизняного аналога рашистського УМПК для перетворення звичайних вільнопадаючих бомб на керовані.
Ми ще тоді окремо в публікації аналізували питання, чому в нашому випадку просто скопіювати рашистський УМПК під ФАБ не підійшло, і треба було робити окремий аналог, і якщо коротко, то відповідь там лежала саме в специфіці умов, в рамках яких працює наша авіація в умовах війни проти РФ.
Але в даному випадку питання про конфігурацію та історію розробки цього боєприпасу під Су-24М, який був показаний вище, лише загострюється, бо у цій історії може бути як мінімум три базові варіанти.
Перший варіант – що наші конструктори накреслювали цю керовану авіабомбу справді як непрямий аналог рашистського УМПК. Тим більш, можемо пригадати, що в історії цього ворожого керованого боєприпасу було навіть чотири варіанти в розробці, і один з них передбачав установку твердопаливного прискорювача, який мав збільшити дальність скиду до 115 кілометрів.
Другий варіант – що в даній історії наші конструктори могли піти на створення дещо складнішого авіаційного боєприпасу, який би був непрямим аналогом французької AASM Hammer.
Ну і наостанок, третій варіант – а тут ми маємо пригадати, що буквально в липні 2024 року з’явилось повідомлення про те, що США роблять для України бомбу-ракету ERAM на дальність 463 км, і по цьому проекту було заявлені вкрай обмежені дані: видача контракту на розробку – у січні 2024 року, запуск у серійне виробництво – не пізніше за 24 місяці від видачі контракту, очікуваний обсяг виробництва – до 1000 одиниць на рік.
Можливо, в даній ситуації було б надмірно оптимістично сподіватись на те, що ця бомба-ракета ERAM від США уже проходить випробування на українських носіях. Але будь-які ймовірні варіанти все ж не варто відкидати.
