Або як формат російських ударів може залежати від допомоги Заходу та спроможностей ППО
Джерело: Defence Express
Невеликий вступ – все що буде викладено нижче, за фактажною частиною може виглядати як “нічого нового”, бо в загальних рисах там справді нічого нового. Але тут важливим скоріше те, що за установа в такій формі ставить проблему.
В даному випадку мова про авторитетний IISS (Міжнародний інститут стратегічних досліджень), оцінки якого можуть впливати на ті чи інші рішення та аспекти по військовій допомозі Заходу. Тому тут для початку важливим є уже те, що аналітики цієї установи піднімають публічно проблему по загрозі від російських керованих авіабомб.
Якщо конкретніше, то в своїй публікації експерти IISS описують картину так. Спочатку вони в загальних рисах вказують про те, що російські окупанти збільшують інтенсивність скидів керованих авіабомб із літаків тактичної авіації “ВКС РФ”. При цьому відмічається, що доволі часто на відеокадрах у відкритому доступі фіксуються вильоти рашистських Су-34 одразу з чотирма бомбами із модулями УМПК.
Також там згадується той факт, що росіяни адаптувати УМПК під ФАБ-1500 та касетну авіабомбу РБК-500. Ну і крім того, вказується теж і про те, що російські окупанти почали застосовувати для ударів таємничий УМПБ під літаки і “Торнадо-С”, про особливості якого Defense Express розповідав у окремій публікації.
А от далі автори IISS ставлять питання наступним чином: російські окупанти збільшують удари ФАБами з модулями УМПК на фронті саме для того, щоб «обійти» (в оригіналі – to overwhelm) нашу протиповітряну оборону; але водночас, саме завдяки поточному ступеню міцності української ППО рашистські ракетні удари мають скоріше “спорадичний” характер, та залежать від поточної кількості накопичених ракет.
До початку повномасштабного вторгнення РФ протиповітряна оборона України опиралась переважно на радянські ЗРК С-300 та “Бук”. Під час повномасштабної війни ЗСУ отримали від країн Заходу певну кількість ЗРК Patriot, IRIS-T та інших систем протиповітряної оборони західного зразка. Крім того, варто пригадати й проект FrankenSAM, який передбачав зокрема адаптацію радянських “Буків” під американські AIM-7.
Однак на даний момент Україна, особливо на тлі затримки пакету допомоги від США на 60 мільярдів доларів, стикається із загрозою, що “Росія отримуватиме все більшу перевагу в повітряній війні на виснаження”. Бо здатність України давати належну відсіч рашистам у повітрі й далі буде важливою для результатів цієї війни, підсумовують в IISS.
