Росія розгортає низькоорбітальну супутникову мережу «Рассвет», яку розглядають як російський аналог Starlink для військових потреб. Угруповання покликане забезпечити швидкісний, глобальний та завадозахищений супутниковий зв’язок для російських військ.
Проєкт стартував у 2020 році на базі холдингу «ИКС Холдинг», що перебуває під санкціями США. До структури входять розробник обчислювального обладнання Yadro, приватна космічна компанія «Бюро 1440», а також компанії, що працюють у сфері інформаційної безпеки, шифрування та систем СОРМ. Росія виділила на мережу 102 млрд рублів у межах нацпрограми «Економіка даних», ще 329 млрд рублів холдинг планує залучити самостійно.
За даними Служби зовнішньої розвідки України, у вищому керівництві холдингу присутні представники, пов’язані зі спецслужбами РФ: першим заступником гендиректора є син заступника директора ФСБ Сергія Корольова, а радником керівника працює 76-річний генерал-полковник ФСБ Андрій Фєтісов, колишній очільник науково-технічного підрозділу служби. У Москві орендовано майже 50 000 кв. м площ під збирання супутників, а влітку 2025 року запущено лінію виробництва сонячних батарей потужністю до 750 000 Вт на рік. Експерти зазначають, що значна частина елементної бази супутників і терміналів спирається на китайські компоненти, а архітектуру системи частково запозичено з 36 апаратів OneWeb, захоплених на Байконурі у 2022 році.
Мережу «Рассвет» будують на висоті близько 800 км. Заявлена швидкість передачі даних — до 1 Гбіт/с на абонентський термінал із затримкою 50–70 мс, що суттєво менше, ніж у застарілих російських геостаціонарних супутників із затримкою понад 600 мс. Апаратам відводять роботу в Ka- та Ku-діапазонах, які складно придушувати наявними засобами РЕБ і виявляти засобами радіоелектронної розвідки через нестачу спеціалізованих комплексів. Бортові ретранслятори підтримують протокол 5G-NTN для прямої взаємодії із наземною інфраструктурою, а під час тестів прототипів «Рассвет-2» у 2024 році росіяни перевірили міжсупутниковий лазерний зв’язок на відстані до 220 км, передавши близько 1,5 Тбайт даних без втрат.
Абонентські термінали «Бюро 1440» виконані на базі активних фазованих антенних решіток вагою до 15 кг та розмірами 60×60 см. Окрім цивільних застосувань (авіація, залізниця), очікується їхня мілітаризація. На відміну від терміналів Starlink, ці пристрої не матимуть географічних обмежень, тому їх можна буде встановлювати на ударні БПЛА типу «Герань» чи «Гарпія», а також на крилаті ракети. Це дозволить забезпечити стабільний онлайн-канал керування, коригувати маршрут у реальному часі та виконувати атаки на надмалих висотах з обходом радіолокаційних засобів ППО.
Військовий фахівець із радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов оцінює поточний рівень загрози як обмежений. За його словами, наявні 16 супутників працюють у тестовому режимі, пролітаючи над Україною 2–3 рази на добу компактною групою. Кожен проліт створює «вікно» зв’язку лише на 6–10 хвилин. Для стабільного, безперервного та глобального покриття росіянам потрібно щонайменше 200–250 апаратів. Офіційні плани РФ передбачають запуск 156 супутників у 2026 році та 292 у 2027-му, але через санкції та виробничі труднощі ці графіки вже зсуваються.
Теоретично чинне угруповання може застосовуватися в окремих операціях, наприклад для атаки «Шахеда», запрограмованої на короткий проміжок часу, коли над ціллю проходить супутник. Однак Бескрестнов вважає такий сценарій занадто складним з організаційної точки зору та наголошує, що без достатньої кількості апаратів системного військового використання не буде.
За його оцінкою, масове застосування терміналів «Бюро 1440» українські сили зможуть виявити за характерним радіотрафіком у Ka/Ku-діапазонах, даними розвідки або трофейними зразками. Водночас влучання далекобійними БПЛА по російських космодромах Плесецьк чи Східний для зупинки запусків ракет «Союз-2» він називає неефективним. Експерт вказує, що Росія за роки війни нічого не змогла зробити проти супутників Starlink, а українські фахівці вже розробляють асиметричні рішення для радіоелектронної протидії, однак застосовувати їх проти нинішніх 16 тестових апаратів вважає передчасно.
У підсумковій оцінці для HiTech Expert зазначається, що «російський Starlink» не здатен конкурувати зі SpaceX на комерційному ринку, проте його архітектури достатньо для задоволення військових потреб Кремля. Проєкт «Бюро 1440» розглядають як довгострокову стратегічну загрозу, зокрема через можливість передачі захищеного зв’язку проксі-партнерам Росії — таким як Іран, КНДР чи збройні угруповання в Африці, що може створити кризу безпеки глобального масштабу.
Аналіз Сергія «Флеша» вказує, що Україна має часове вікно щонайменше до 2027 року, доки угруповання не досягне критичного рівня у понад 250 апаратів. На думку експертів, цей період необхідно використати для розробки спеціалізованих систем РЕБ, здатних працювати за протоколами 5G-NTN та пригнічувати Ka/Ku-діапазони безпосередньо на лінії зіткнення, щоб зірвати супутникове наведення ворожих дронів.
Джерело: Expert
