Попри те, що в армії РФ, як заявили в ОТУ “Харків” ще не має, але це доволі вірогідний сценарій
Джерело: Defence Express
Попри те, що з’явилась інформація щодо використання РФ ще однієї зброї з КНДР – самохідний протитанкового комплексу Bulsae-4. Наразі підтвердження надходження цієї машини до російської армії не підтверджено.
Про це повідомив речник ОТУ “Харків” Віталій Саранцев, який в інтерв’ю Суспільне Харків зазначив, що не може підтвердити появи Bulsae-4 у ворога. Маємо зазначити, що з початку з’явились фото на який була зафіксовано нібито саме цей самохідний комплекс, із зазначенням, що північнокорейську зброю було помічено на прикордонні із Харківщиною.
Згодом навіть з’явилось відео, на якому нібито було його використання. І наче ворогу за допомогою Bulsae-4 вже вдалось уразити британську AS-90, яка вона вела вогонь із підготовленої та захищеної від дронів-камікадзе позиції.
Але з боку Defense Express маємо зазначити, що це відео було опубліковано ще 3 березня цього року. Тобто на ньому зафільмоване не використання Bulsae-4.
Але у будь-якому випадку поява Bulsae-4 у розпорядженні армії РФ певною мірою очікувано. Бо у РФ розмови про цей самохідний комплекс почались ще у вересні 2023 року на фоні активно зближення Москви та Пхеньяна та надій рашистів на зброю з КНДР. І необхідно розуміти, що якщо Північна Корея й так збільшує виробництва снарядів спеціально для Москви, постачала балістичні ракети, то поява у російської армії Bulsae-4 не є неможливим.
Тим паче, що сам Bulsae-4 має на папері доволі цікаві характеристики. Хоча завжди треба пам’ятати про те, що їх публікує сам Пхеньян, зброя якого ще аналоговнєтніша за російську. Але у будь-якому випадку у КНДР заявляють про дальність пуску понад 10 км та нібито, що малоймовірно, до 25 км. При цьому у режимі NLOS, тобто поза межами прямої видимості.
Bulsae-4 M-2018
Такий режим забезпечується шляхом системи, яка була повністю запозичена з ізраїльського Spike-NLOS. Ракета оснащується камерою картинка з якої передається через оптичне волокно до оператора, який вже і наводить саму ракету керуючи нею, фактично, як FPV-дроном.
Як саме у КНДР з’явились такі технології існує два варіанти. Перший – бойовики Хезболли ще у середині 2000-х років захопили зразки Spike, які стали основою не лише для Bulsae-4, а й для іранського ПТРК типу Almas, який у версії Almas-3 має дальність у 10 км.
Альтернативний і зокрема у Південній Кореї його вважають основним – копіювання китайської HJ-10 у версії AFT-10 з оптоволоконним кабелем та дальність до 10 км. Цей зразок був вперше продемонстрований на навчаннях ще у 2014 році.
AFT-10
А про існування Bulsae-4 стало відомо у 2016 році, але у складі вертолітного комлпексу на Ми-2. У 2018 році була продемонстрована версія на шасі 6х6, яка отримала західне позначення Bulsae-4 M-2018. А у 2022 році й на легкому шасі 4х4 – Bulsae-4 M-2022.
Bulsae-4 M-2022
Щодо таких параметрів, як бронепробиття – інформації немає взагалі. Але можливо навести задекларовані Китаєм можливості AFT-10, яка має кумулятивну бойову частину з пробиттям до 1400 мм. Водночас реальна потреба у потужності боєприпасу незначна за рахунок того, що ціль атакується зверху.
Ракети: Bulsae-4, Almas-3, AFT-10, Spike-NLOS
Водночас у РФ немає аналогічних ПТРК зі схожими можливостями атаки у режимі NLOS. Бо основним протитанковим ракетним комплексом у РФ залишається “Корнет” із режимом наведення за лазерною стежкою, а також радянські ПТРК. Щодо самохідних, то у 2005 році у РФ був прийнятий на озброєння комплекс “Хризантема” із ракетами 9М123 із дальністю дії до 6 км та радіокомандною системою наведення у межах прямої видимості.