Псевдопатріотичні футболки з написами в стилі «Санкцій тополь не боїться» ще недавно були справжнім хітом. «Патріотично» налаштовані громадяни були готові купувати такі футболки за 1500-2000 рублів. У той же час можна було отоваритися в відомих магазинах і за набагато меншу суму.
Багатьом ті слогани здавалися дотепними. І навіть в моєму оточенні знайшлося чимало персонажів, які абсолютно не побоювалися негативного впливу санкцій. Їхні міркування зводилися до наступного: «Яка різниця, що Росія самоізолюється? Подумаєш, навіщо мені МакДональдс? Я не їм хамон і пармезан, і т.д., і т.п. ». Тоді я міг лише усміхатись. Недалекоглядність товаришів викликала легке здивування.
Відтоді минуло вже кілька місяців. І, мабуть, люди починають прозрівати. Різке зростання цін, страхітливе ослаблення курсу рубля та інші «принади» життя під санкціями починають ударяти по кожному. На жаль, величезний вплив вони чинять і на наш бізнес.
Ми в нашій невеликій IT-компанії активно використовуємо аутсорсинговий працю, наймаючи програмістів з Білорусі, України та інших пострадянських держав. Вони обходяться нам дешевше місцевих програмістів. При цьому українці й білоруси набагато компетентніші і відповідальніші, ніж місцеві «специ». На жаль, наші «генії» занадто ліниві і жадібні: відразу після закінчення університету людина, яка нічому толком не навчилася, хоче отримувати більше 30 000 рублів на місяць. При цьому він навіть не може написати елементарний сайт!
Вартість праці позаштатних співробітників у нас завжди прив’язана до долара. Ризикну припустити, що в більшості організацій, що використовують аутсорсинговий працю, використовується аналогічна схема. Сьогодні курс рубля по відношенню до долара різко впав. А з початку всієї антиукраїнської істерії для нас вартість праці фахівців зросла більш ніж на 30%! Природно, що компенсувати ці збитки нам доведеться за рахунок споживача. І абсолютно всі компанії будуть шукати можливість для компенсації втрат, будь-то IT-студія, продуктовий магазин або кафе. І завжди платити буде споживач. Санкції тополю не страшні, так?
Водночас я став помічати, що нинішній стан економіки все частіше використовується недобросовісними держчиновниками. Ми активно працюємо з держорганами. І все частіше вони відмовляються в обумовлений термін платити за рахунками. При цьому вони мотивують своє небажання відсутністю грошей: «Москва не виділила, казначейство ще не перевелися і т.п.». Не виключаю, що в більшості випадків витратами на Крим та іншими імперіалістськими проектами наші недобросовісні «партнери» просто прикриваються.
Насправді в слогані «Санкцій тополь не боїться» повністю відбивається суть того, що відбувається. Напевно, тополя і правда не боїться санкцій. Але звичайні росіяни вже відчули результати бездумної політики держави на себе. Всі мої знайомі, які повернулися після відпочинку за кордоном, обурені тим, в яку суму їм обійшовся відпустку. А чого ж ви хотіли, коли вирішили піти проти всього світу зі своєю слабкою економікою і слабким рублем?
Дописувач:
