Різдво і Новий рік: як будете святкувати?

Якщо життя уявити як шлях довжиною «в сімдесят років, а при більшої міцності – вісімдесят» (Псалом 89:10), то для кожної людини свята займають особливе місце. Смороду стояти, немов верстові стовпи на довгому шляху, прокладеному крізь болота, степи і ярі. Біблійне назву «долина смертної тіні» (Псалом 22:4) – досить точна характеристика такого шляху.

Після чергового свята людина мимоволі чекає наступного випадку відпочити і повеселитися, а тому поглядає на календар. Точно так само ми живемо від відпустки до відпустки: швидко гортаючи сторінки з трудовими буднями, де оку ніде зупинитися, і від яких на душі радості немає, ми помічаємо лише червоні числа, незалежно від їх смислового навантаження.

Для більшості людей робота є усвідомлена необхідність, свята ж – спосіб зняти нервову напругу і уникнути депресії. Знову буде шопінг, обтяжливий для гаманця, і веселі застілля, важке для організму. Комуністичні гасла «скоріше б ніч пройшла – і знову на роботу!» вже нікого не надихає на подвиг.

Провідні світові релігії – іудаїзм, християнство та іслам, також мають свої свята. Для «колективного несвідомого» вони уособлюють собою саму релігію і деколі навіть підміняють її. Для частини людей, які считают себе справжніми християнами, прихід на свято до церкви і є суть віри. Про таких жартують: «як прийду до церкви – то Різдво, Великдень!».

Прочитайте про молитву на кожен день – вона допоможе вам у складних ситуаціях

Вже багато років у східних слов’ян особливе місце займають січневі свята, пов’язані з християнством. Після 1917 року так вже склалося, що доводитися святкувати Новий рік, потім Різдво, а після них – знову Новий рік і Різдво, позначені уточненням «старі». В деяких місцях розселення мігрантів, наприклад, в Карлових Варах, ця ситуація особливо помітна.

Пов’язаність язано це, перш за все, з більш високим відсотком російськомовних жителів по відношенню до місцевого населення – 4 000 «наших» до 50 000 загального числа жителів. Місцеві обивателі (католики і протестанти) святкують Різдво 25 грудня, і це відбивається на робочому графіку багатьох приїжджих з країн колишнього СРСР. Тому часто їм доводиться святкувати обидва свята – католицький зі своїми колегами, і православний з ‘ єю.

Навряд чи можливо знайті но одні європейський народ з такою календарної плутаниною. Виняток становлять хіба що євреї, які вже в давнину малі два головних Новіх року (два інші – для дерев і худоби були суто «технічним» явищем). Один вони справляли в березні-квітні, на згадку про вихід з Єгипту, коли євреї були врятовані від першого в історії офіційного геноциду. (У християнській традиції це свято стало Великоднем.) Інший же відзначали у вересні – саме цей останній Новий рік тепер святкується як офіційний в Ізраїлі та в Діаспорі. Це час посилених молитовник, після яких в останній день свята настає строгий одноденний піст (так звань, «Судний день»).

Такий підхід до осінньої дату Нового року цілком логічний, бо зміна календаря відзначає кінець жнив і підведення підсумків. Однак цими Новими роками єврейський календар не обмежується. В іудаїзмі існує чотири нових рокі, кожен з яких має свою назву та обґрунтування. Так, наступний Новий рік очікується в лютому – це Новий рік дерев. І тут немає нічого дивного, так як в давніх культурах релігія мала економічну базу. Так, Новий рік для дерев зазначає термін, починаючи з якого землероб може користуватися плодами своєї праці. Тобто, посадивши саджанець, він не знімав з дерева плоди протягом перших трьох років, а на четвертий рік роздавав урожай бідним. Лише на п’ятий рік він міг залишити весь урожай собі. Тому, саджанець, посаджений восени, у лютому вже мав вік один рік, що вкорочувала годину очікування дозволеного врожаю. Цей закон явно проглядається у притчі про безплідною смоковниці і терплячому виноградарі (Луки 13:6-9).

Користь багатьох стародавніх релігійних законів обґрунтовує сучасна наука, наприклад, коли мова йде про піст, який вченими сприймається як спосіб трохи розвантажити організм від надлишкового харчування. Про це ж говорив і Аристотель, який стверджував, що через релігію людина краще сприймає потрібні закони, не вимагаючи їх логічного обґрунтування.

Виникає резонне питання – який сенс новорічного свята в християнській культурі? Адже для багатьох людей, особливо – невоцерковлених, Новий рік ставши чи не настільки ж важливим як власний день народження. Альо чі люди замислюються про його істинному значенні?

Подивимося на це свято з точки зору Біблії. Так, Луки 2:21 повідомляє: «як сповнились вісім днів, коли мали обрізати, дали Йому ім’я Ісус, нареченное ангелом перш за Його зачаття в лоні». Тоді, якщо Різдво традиційно припадає на 25 грудня, то саме 1-го січня слід святкувати дві події: обрізання первістка у діви Марії і дарування Йому імені. Подібний ракурс абсолютно змінює сенс того свята, який на схід від так званого «залізноі завіси» місцеві жителі зазвичай зустрічають після привітання президента і під оплески вилітають пробки від шампанського. Слова «з Новим роком, з новим щастям!», які всі ми чули з дитинства, зовсім не відображають того сенсу, який в цей свято вклали християни Європи, які перенесли Новий рік з середини березня (як це було в античному Римі) на 1-е січня.

Також звернемо увагу на згадані в Луки 2:21 новини. Стародавній обряд обрізання, практикувався на Близькому Сході ще до євреїв, в Біблії придбав незвичайне значення – знак завіту з Богом (Буття 17:11), або, по-сучасному, укладення з Ним (невигідного) договору. (Єврейської ментальності договір може бути тільки вигідним, інакше навіщо взагалі він потрібен!) А наділення ім’я ям також описувало особливі стосунки з Богом, так як в Біблії повідомляється про декількох випадках перейменування людей, найвідоміший з яких – перейменування Симона, сіна Іони, у Петра. (Подібне перейменування було досить показовим для галілейського рибалки, якого Ісус Христос зробив апостолом і «ловцем людиною».) У глибоку давнину імена також носили символічний характер і часто відображали якісь передпологові новини. Так, наприклад, в 1 Хронік 7:23 читаємо: “і ввійшов він до жінки своєї, і вона зачала, і породила сина, а він назвав ім’я йому “Берія”, тому що нещастя (бераа) спіткало дім його”. Частіше ж імена давалися як би авансом, щоб визначити долю дитини. Чудовий приклад – юнак Евтих («Щасливчик»), випадково випав з вікна третього поверху, але відроджений апостолом Павлом (Дії 20:7-12); такий несподіваний і дивний поворот подій батьки навряд чи могли уявити, коли дали своєму немовляті це ім’я.

Відомо, що ім’я “Ісус”, яким ангел покаравши найменувати дитя Марії, пов’язаність язане з добрими сподіваннями, що помітно вже в самій фразі: “і даси Йому ім’я Ісус, бо Він спасе людей своїх від гріхів їх” (Мф. 1:21). Тому, Новий рік має особливе сакральне значення, не менше, ніж звичні нам Різдво і Великдень. В цей день, тобто 1-го січня, необхідно святкувати розставання з тяжким і сумним минулим і народження нових надій. Розставання з минулим сімволізує обрізання крайньої плоті немовляти, а народження нових надій заклалося в самому імені того, Хто народився за тиждень до Нового року: ім’я «Ісус» (Йєгошуа) складено з двох єврейських слів – «Господь» і «спасіння». І якщо юдеї в Судний день (Йом-кіпур) моляться і постять, намагаючись вимолити собі «добрий рік» (шана това), то багато християн за дзвоном келихів забувають про релігійної суті свята. У бризках шампанського, яке після закріплюється коньяком або горілкою, і під салат «Олів’є», який для когось може перетворитися на базі яку подушку, втрачається початковий сенс цього великого релігійного свята. Дві тисячі років тому тесляр Йосип і діва Марія відсвяткували його в юдейському місті Вифлеємі (скоріше за все, в колі родичів Йосипа) без найменшої підозри про те, що він перетвориться в світове гуляння біля ялинки, супроводжуване шопингами і рясними застіллями.

А як ви будете святкувати? З наступаючими!

Автор статті: Олександр Тарасенко, пастор церкви «Джерело» у Карлових Варах

Comments

0 comments

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

seventeen − 4 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

x

Вам буде цікаво

Таємниця Вервиці: захист проти злого духа

Як часто можемо почути заохочення до того, щоби молитися на вервиці, бо вона має велику ...

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh