Система виглядає потужною, але незрозуміло, як відбувається управління стрільбою та подача реактивних бомб
Джерело: Defence Express
У відкритому доступі з’явилось фото, яке вказує, що в розпорядженні російських окупантів з’явився як мінімум одна бронемашина МТ-ЛБ, оснащена морським реактивним протичовновим бомбометом РБУ-6000. Час та місце дії, де була зроблена ця фотографія, не розкривається.
Можемо з певною часткою ймовірності припустити, що дія відбувалась на тимчасово окупованих територіях Півдня України, де уже раніше “світились” наприклад рашистські МТ-ЛБ з іншим морським реактивним озброєнням – РСЗВ А-22 “Берег” від десантних кораблів на повітряній подушці типу “Зубр”.
Якщо ж спробуємо розібратись із можливими характеристиками цієї самохідної установки із РБУ-6000, то побачимо, що з однієї сторони росіяни зробили небезпечну машину за принципом “їздить і стріляє”, а з іншої – що у цієї зброї є доволі багато дивних моментів, на тлі яких взагалі незрозуміло, як окупанти її заряджають та управляють стрільбою.
Почнімо з того, що уже дивним виглядає сам момент, як ця “мотолига” із РБУ-6000 має в принципі їздити. Бо у відкритих джерелах можемо побачити наприклад, що маса цього бомбомета складає 3,5 тонн, у той час як корисне навантаження для МТ-ЛБ заявлено на рівні 2,5 тонн, або ж навантаження до 6 тонн на причепі.
Наступний незрозумілий момент – як РБУ-6000 на шасі МТ-ЛБ має взагалі заряджатись. Відомо, що маса глибинної реактивної бомби РГБ-60 калібру 213 мм до цієї системи складає 113,6 кг, у той час як для порівняння маса реактивного снаряда 9М22 до БМ-21 “Град” складає 66 кг.
З цього уже випливає, що заряджати РБУ-6000 на “мотолизі” доведеться вручну, і це вимагатиме дуже великих трудозатрат від обслуги цієї машини. На кораблях заряджання РБУ-6000 відбуваєтьсямеханізовано, після відстрілу всіх 12 реактивних глибинних бомб установка переводиться у вертикальне положення для подачі боєприпасів з погребів.
За радянських часів мала місце практика установки бомбометів РБУ-6000 на берегові стаціонарні установки. Але навіть і в таких випадках доводилось будувати саме “класичні” погреби під боєприпаси, як це було і є на кораблях ВМФ.
Навряд чи рашисти могли й поставити на МТ-ЛБ корабельні системи управління вогнем до РБУ-6000. Тому скоріш за все, стрільба відбувається із точністю “кудись в ту сторону”, штатна скорострільність – 1 постріл за 2,4 секунди, штатна дальність стрільби – до 5,2 кілометрів.
У відкритому доступі можемо знайти згадку про те, що до рашистів ставити РБУ-6000 на сухопутну платформу намагались також на Кубі. Щоправда, там як шасі використовувалась вантажівка, а характеристики цієї системи невідомі. Але схоже, що саме цей кубинський “самопал” міг “надихнути” російських окупантів на “апгрейд” МТ-ЛБ з установкою РБУ-6000.
