Росіяни демонструють черговий проект своїх надводних дронів, який однак вирізняється симптоматичною особливістю
Джерело: Defence Express
Росія зараз веде виставку “Армия-2024”, в рамках якої відбулась зокрема презентація катера-камікадзе “Мурена-300С”, характеристики якого говорять про те, що росіяни проектують цей надводний дрон для операцій скоріше в прибережній зоні.
Зокрема відомо, що російська “Мурена-300С” матиме дальність до 500 кілометрів та швидкість ходу до 45 вузлів, маса бойової частини – 500 кілограмів. Однак інші важливі параметри при цьому не розкриваються.
Особливості російського катера-камікадзе “Мурена-300С”, ілюстративна інфографіка від Naval News та H I Sutton
Ззовні виглядає так, що в рамках цього проекту “Мурена-300С” росіяни вирішили зробити просто безпілотний моторний човен, конструкція якого й задаватиме відповідні обмеження на дії скоріше у прибережній морській зоні.
Бо, наприклад, надійність конструкції дрона уже може викликати питання. Окремо специфічно в даному контексті виглядає причіпний мотор на цьому російському виробі, що за технологічним рівнем відсилає скоріше до аналогічної зброї в розпорядженні єменських хуситів.
Крім того, можемо зауважити, що це уже аж ніяк не перший подібний проект надводних дронів РФ, але попередні подібні розробки в росіян однак на даний момент ще не знайшли свій серійний розвиток.
Тут можемо пригадати зокрема, що у вересні 2023 року РФ показала власний морський дрон ГК-700 “Визирь”, і на той момент це виглядало дуже загрозливо. Але майже за рік потому нема свідчень про те, що росіяни на практиці використовують цю розробку у війні проти України
Російський морський дрон ГРК-700 “Визир” на експозиції “Армия-2023”, зображення з відкритих джерел
Однак в описаному вище російському проекті “Мурена-300С” все ж є один специфічний конструктивний елемент, який може викликати окремі питання. Як тут влучно зауважили автори порталу Naval News, ззовні на цьому морському дроні можна побачити елемент, схожий на приймальну “тарілку” від Starlink.
На даний момент нема можливості достеменно встановити, чи це справді приймальна “тарілка” від Starlink, і що росіяни отримали настільки масований доступ до такої технології зв’язку.
Бо цілком може бути варіант, що російські розробники “Мурена-300С” могли просто стилізувати під антену Starlink приймальну “тарілку” для іншої системи зв’язку, або вони тут взагалі просто бутафорію поставили.
