Попри регулярні заклики закрити державні реєстри, які містять величезний масив інформації щодо ОПК України, вони досі доступні й ними користується ворог
Джерело: Defence Express
РФ змінила стратегію ударів по Україні й почала прицільно вибивати українську оборонну промисловість, у масштабування якої вкладаються значні ресурси. Для цих ударів використовуються весь масив розвідувальної інформації, а з елементів є відкриті державні реєстри.
Це проблема вже підіймалась у середині грудня 2023 року у публічний простір, бо РФ цілком полює на виробництво озброєння в Україні саме завдяки відкритим державним реєстрам. Наприклад, у 2023 році ворог змін за один день знищити у різних куточках України виробничі потужності одного з учасників ракетної програми. Але попри це, а також непоодинокі заклики, ситуація не змінились. Й ворог 29 грудня та 2 січня завдав концентрованих ударів, цілями яких стали й оборонні підприємства.
“Я не хочу розганяти зраду стосовного того, що відбулось 29 грудня та 2 січня, але хтось має констатувати факт, що агресор перемикнувся з ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури на об’єкти військово-промислового комплексу. І це свідчить про своєрідну зміну стратегію ворога, що вимагає з нашого боку зміну стратегії контрзаходів. І ми маємо мінімізувати інформацію про виробників, їх місцерозташування, обсяги закупівель, що саме закуповується. Це має бути інформація з обмеженим доступом”, – зазначив у інтерв’ю “5 каналу” очільник “Української бронетехніки” (входить до складу NAUDI) Владислав Бельбас.
Попри війну у великій кількості держреєстрів міститься більш ніж значний об’єм інформації, аналіз якої, при накладанні на інші розвідувальні дані, вже дозволяє з максимальною гарантією розуміти де саме знаходиться підприємство, що воно закуповує, а значить й виробляє, у яких логістичних ланцюгах бере участь, з ким співпрацює й багато чого іншого.
З боку Defense Express спробуємо вкрай обережно навести декілька прикладів.
У Prozorro просто по запиту “військова частина” майже одразу знаходимо оголошення тендеру військової частини з номером, який вказувати не будемо, на закупівлю “частини військових суден” на 277,2 тисячі грн. Місцезнаходження військової частини не вказано, але номер військової частини через реєстр юридичних осіб видає її місце реєстрації.
У самому тендері записана потреба у конкретних виробах, на кшталт водометних рушіїв, приводу до дизель-генератора, а у тендерній документації місце їх постачання з точністю до населенного пункту. Через те, що це тендер, то в ньому є перелік компаній, які взяли участь у цих торгах. А вони також є у реєстрі підприємців, з місцезнаходженням.
І у цьому випадку ще необхідно було відкривати додаткові реєстри. Бо часом у тендерній документації, наприклад, на закупівлю запчастин для військових вантажівок конкретними військовими частинами, прямо вказується місце доставки з точністю до будинку.
Реєстр судових рішень дозволяє не лише відслідковувати ланцюги постачання між оборонними підприємствами за рахунок судових справ через невиконання зобов’язань. А часом й оцінювати результат ударів. Справа №405/5592/23:
“За повідомленням командира В/Ч № НОМЕР_1 від 03.10.2023 за вих. № 2513, вночі 28.09.2023 територія (склади) військової частини були атаковані БПЛА типу Shahed-131/136 (Герань-2). В результаті чого, за попередніми даними військової частини, було знищено частину належного товариству майна: РСИ-12К (4АН2) у кількості 164,30 тон (нетто) та РСИ-12К (Ш-961У) у загальній кількості 662,22 тон. (нетто).”
Наводиться, як приклад, цензуровано додатково
РСИ-12К – марка пороха для реактивних снарядів РСЗВ, при цьому старих, 240-мм М-24Ф для радянських БМ-24. Це рішення стало відомо через позов компанії, яка зберігала там тверде паливо, що було куплено нею у 2010 році.
Це лише поверхневі приклади. Й вони є лише максимально обережною ілюстрацією того, що можливо дізнатися з них. І звісно вони не є єдиними ключовим джерелом інформації для ворога. Але справа в тому, що під час будь-якої розвідувальної діяльності важливість має “перетин інформації”. На дані щодо тендеру, накладається аналіз судових справ, на місцезнаходження підприємства – виписка з реєстру речових прав на нерухоме майно, на них – супутниковий знімок, дані від завербованих агентів й так далі.
Питання, чи знає про існування таких державних реєстрів ворог і який об’єм інформації вони містять – можливо взагалі не підіймати. Тому відкрито публікувати значний масив інформації для спрощення виявлення об’єктів – це точно не те, що потрібно робити в умовах війни.
