Бо цей приклад показує, наскільки повільно на Заході можуть накопичуватись нові знання про рашистський ВПК, особливо в умовах санкцій та війни проти України
Джерело: Defence Express
Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) випустив доповідь, присвячену В’єтнаму як країні, яка вимушена інвестувати свої обмежені ресурси в доволі активне переозброєння через “нависання” загрози від Китаю з півночі.
В’єтнам історично відносився до “традиційних покупців” зброї від Радянського Союзу чи РФ, і на цьому тлі експерти IISS вписали зокрема такий момент – мовляв, Росія у майбутньому може поставити В’єтнаму літаки типів Су-30СМ, Су-35 чи навіть Су-57 та ЗРК С-400, оскільки самі в’єтнамці начебто проявляли інтерес до таких систем озброєння.
З однієї сторони, фахівці IISS зробили доволі логічний (як зі своєї сторони) висновок. Вони для початку дали посилання на три електронні ресурси, датовані 2016, 2018 та 2021 роками, де йдеться про інтерес в’єтнамців купити ці самі С-400 чи Су-57.
І також згадали передісторію, як В’єтнам в рамках своїх контактів з Москвою уже раніше купував “знакові” для російського ВПК системи озброєнь, як то танки Т-90S (64 одиниці, з поставкою 2010-х роках), винищувачі Су-30МК2 (35 одиниць, з поставкою 2000-2010 роках), навчально-бойові Як-130 (12 одиниць, з поставкою на початку 2020-х років), берегові ракетні комплекси “Бастион” (кількість невідома, з поставкою в 2010-х роках) та навіть підводні човни проекту 636.6 в кількості шести одиниць із можливістю застосування КР “Калибр” (поставлені на початку 2010-х років, кількість поставлених “Калібрів” невідома).
Але з іншої сторони, якщо самостійно подивимось у відкритих джерелах, то побачимо – усі повідомлення про те, що в’єтнамців начебто цікавлять Су-57 та С-400, “тягнуться” насправді від російських пропагандистських ресурсів.
При цьому жодних повідомлень про практичний “вихлоп” від такого інтересу за останніх 5 років так і не було. Зате є інші повідомлення, які показують зворотнє – В’єтнам якраз втрачає інтерес працювати з Москвою в плані купівлі озброєнь, через жадібність та неадекватність самих росіян.
Наприклад, в’єтнамці хотіли придбати в РФ додаткові Т-90S, бо основу їх танкового парку із майже 1400 одиниць складають 850 танків типів Т-54/55, і досі є в експлуатації навіть 45 танків Т-34-85. Але угода не відбулась, бо росіяни заломили неадекватну ціну за свої танки.
Тому в червні 2022 року В’єтнам запустив проект з ізраїльською Elbit Systems проект по модернізації всіх 850 машин типів Т-54/55, замість купівлі нових танків. Бо виявилось, що оновлювати танки часів Хрущова виявилось значно простіше, аніж купити нові в росіян.
Врешті, самі експерти IISS визнають, що через санкції Заходу В’єтнам сам втратив інтерес купувати нову зброю в РФ. І на цьому тлі вказівка про те, що росіяни начебто можуть поставити в’єтнамцям С-400 чи Су-57, насправді й так “зайва”.
Такий приклад заодно показує, наскільки повільно серед експертів Заходу можуть накопичуватись знання про роботу російського ВПК, особливо в умовах повномасштабної війни проти України та санкцій від цивілізованого світу.
