Атака балістичними ракетами у декілька разів небезпечніша, бо мова йде й про час, й про розмір та тип бойової частини, а також засіб протидії цій загрозі
Джерело: Defence Express
29 травня, близько 11:20-11:30 РФ атакувала Київ з використанням ракет, які мали балістичну траєкторію, про це повідомив речник Командування Повітряних Сил Юрій Ігнат під час телемарафону. Інформацію щодо застосування ворогом балістичних ракет також повідомили й у Київській міський військовій адміністрації, зазначивши, що “за наявною інформацією, влучань по об’єктах Києва не допущено”, тобто всі балістичні ракети були знищені у повітрі.
Згодом у Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що під час атаки були використані балістичні ракети та крилаті від ОТРК “Искандер” й всі цілі були знищені.
Водночас удар балістичними ракетами значно небезпечніший за інші види ракетних атак. Під час атаки крилатими ракетами послідовно фіксується зліт стратегічних бомбардувальників, їх політ до пускового району, або вихід рашиських кораблів у Чорне море. Самі Х-101, Х-555 чи “Калибр” летять зі швидкістю 800-900 км/год й час від оголошення самої тривоги до можливого удару може вимірюватись у годинах. А ось із з загрозою атаки балістичними ракетами все значно складніше.
Зокрема оголошення повітряної тривоги відбулось у Києві об 11:09, а ворожі ракети були над містом вже через 6-10 хвилин. Тобто об’єктивно часу на роздуми немає й необхідно доволі швидко реагувати для убезпечення себе та своїх близьких.
Окрім того, ракети 9М723 від ОТРК “Искандер” мають потужну бойову частину із вагою близько 500 кг, що більше за бойові частини крилатих ракет.
Зазначимо, що окрім ОТРК “Искандер” по балістичній траєкторії летять й ракети комплексів С-300 та С-400, й для цього рашисти вже використовували ракети 48Н6ДМ з орієнтовною дальністю польоту по балістичній траєкторії від 230 км. Й відносно ж зенітних ракет від С-400, то вага бойової частини 48Н6ДМ складає 180 кг, але вона уламкова й призначена для ураження максимально великої площини готовими уражаючими елементами.
Більше того, ракета може бути налаштована на підрив на незначній висоті або під час контакту з поверхнею. Таким чином у випадку застосування зенітної ракети у ролі ракети “поверхня-поверхня”, мова йде про фактично картечну бойову частину.
Але небезпека від атаки балістичних ракет полягає й у тому, що збити їх можливо лише на незначній відстані. Якщо крилату ракету можливо знищити на маршруті, то перехоплення балістичних ракет такими системами, як Patriot PAC 3 або SAMP/T обмежено термінальною ділянкою балістичної ракети, тобто коли вони вже падають на ціль.
Враховую те, що мова йде про кінетичне перехоплення, коли протиракета врізається у балістичну ціль для знищення її бойової частини ще у повітрі – уламки обох ракет падають на землю. Й це також становить небезпеку. Красномовне відео з падінням такого уламка – нижче:
Таким чином, атака балістичних ракет є небезпечною з точки зору мінімального часу від попередження про загрозу та часу, який необхідний для того, щоб убезпечити себе. А успішна робота комплексів протиракетної оборони все одно означає, що уламки ракет будуть падати на землю й також становлять небезпеку.
