В Україні найгірша ситуація з ковід за весь час. Вчора Кабмін приймає рішення змінити критерії для карантинних зон. Але по-факту він відмінив їх узагалі.
Тепер у нас немає нічого, щоб стримувати поширення інфекції – ні системи тестування (її ми не побудували ще раніше), ні системи карантину. Радісно махаючи прапорцями ми виходимо назустріч радіоактивній хмарі.
Зі своєю думкою щодо ситуації з коронавірусом в Україні поділився Павло Ковтонюк.
Як це сталося. На початку серпня уряд перший раз змінив модель визначення зон. Тоді він відкинув модель, яка реагувала на початок спалахів у областях. І замінив її на іншу (вона діяла до вчора), яка відстежувала зайнятість ліжок і загальну захворюваність на 100 тисяч населення.
Ось тут я писав чому ця модель була поганою: t.ly/g6Os. По-перше, вона не враховувала тестування і тому не “бачила” початку спалаху інфікування. Вона реагувала вже на наслідки. По-друге, модель ігнорувала великі регіони, бо їм на 100 тисяч треба було мати набагато більше хворих, ніж меншим областям. Вони власне і провели наступний місяць у червоній зоні.
Той пост я написав 12 серпня. У ньому також було про те, що в Одеській та Харківській області починаються спалахи. І попередня модель це показувала. Але замість введення там обмежень, в уряді просто змінили модель.
За цей місяць на Харківщині та Одещині розгорілися величезні коронавірусні пожежі. Але замість того, щоб реагувати на ці спалахи, уряд … знову міняє модель.
На цей раз він відсуває критерії червоної зони так далеко, що потрапити у карантин великим областям не світить ще довго. Дотягнути, як я розумію, треба до місцевих виборів.
Ось що змінилося у моделі. Захворюваність на 100 тисяч населення (її рахують за останні 14 днів) тепер має перевищувати середню по країні у 5 разів.
На графік я виніс чотири регіони – головні епіцентри епідемії на сьогодні. Рожеві лінії – це межі червоної зони карантину, які діяли до вчора. Червона лінія угорі – це новий поріг для карантинних обмежень.
На практиці це означає ось що. Сьогодні у Харківській області зареєстрували 483 нових випадки. Це більше ніж будь-коли реєстрували в будь-якому регіоні.
Місяць тому на Харківщині було 204 випадки. Два місяці тому – 62. Швидкість поширення у цій області справді висока. Система тестування уже не може впоратися з новими хворими, накопичилася величезна черга із необроблених тестів. Область мчить у катастрофу.
Але за новими правилами вона може потрапити у червону зону лише коли в ній будуть реєструвати, увага, більше 1500 випадків щодня, і так протягом 14 днів.
І це якщо середнє по країні не буде збільшуватися. Бо якщо буде, тобто горіти буде також і в інших областях, то треба буде набирати по 2 тисячі нових хворих, щоб ввели “червоні” обмеження. Такої ситуації, звичайно ж, ми не побачимо ніколи, адже при такому поширенні лікарні у містах та містечках “ляжуть” значно раніше від потоку тяжких хворих.
Саме в такий сценарій зараз несеться Україна. І немає нічого, що може стримати поширення інфекції. Але є фактори, які роздмухують полум’я – почався сезон навчання, а попереду сезон грипу.
Я не прихильник жорстких обмежень. Але коли немає вакцини, ліків, системи тестування та відстеження контактів – це єдиний вихід. Систему тестування, нагадаю, ми ігноруємо ще з весни. Замість неї у нас був карантин та гідроксихлорохін.
Реактор уже вибухнув. Але першотравнева демонстрація має відбутися. Міністр кидає справи і готується до евакуації. Тепер хто би не прийшов після нього – його робота буде схожа на роботу ліквідатора на ЧАЕС.
