А почали розробляти комплекси активного захисту у СРСР ще у 60-х роках, а сама “Арена” на полігон вийшла ще у 1982 році
Джерело: Defence Express
У РФ десь раз на рік згадають про те, що в них є ще радянська розробка комплексу активного захисту (КАЗ) під назвою “Арена”. Цей комплекс, за задумом, має перехоплювати боєприпаси ще на підльоті до бронемашини й тим самим забезпечувати її захист.
І накреслювати його почали ще у СРСР у 70-х роках за дослідно-конструкторською роботою “Шатер”. У 1982 році перший зразок радянського комплексу активного захисту вийшов на полігон, але роботи не були завершені до розпаду СРСР. І з того часу знаходиться у стадії аналоговнєтної російської розробки, про яку рашисти регулярно нагадають.
Нагадаємо, що самі роботи зі створення КАЗ у СРСР велись насправді ще з 60-х років, а першим зразком, можливо вважати “Дрозд”, який в результаті потрапив не декілька дослідних Т-80У, один з яких був успішно знищений на Сумщині ще у березні минулого року.
Т-80У з КАЗ “Дрозд”, до та після
Зокрема російські ЗМІ сьогодні “вибухнули” новиною, що “Арена-М” на танку Т-72 успішно пройшов випробування, на цей раз за розширеною програмою і був обстріляний “трофейними” боєприпасами. А представники розробника, холдингу “Высокоточные комплексы” корпорації “Ростех” (саму розробку веде “КБ машиностроения” у Коломні), повідомили, що “наразі питання про прийняття комплексу активного захисту “Арена-М” на озброєння у складі танка Т-72 знаходиться на завершальній стадії”. А також додали, що у майбутньому його мають отримати й Т-90 з Т-80.
Водночас можливо підняти старіші публікації, зокрема у вересні минулого року на рівні міноборони РФ повідомили, що у майбутньому російські танки будуть з “Ареною”. Хоча у 2019 році активно говорили, що Т-72Б3 з КАЗ “Арена” вже активно випробовується й навіть показували фото.
Т-72Б3 з КАЗ “Арена” у 2019 році
У 2017 році за словами гендиректора “КБ машиностроения”
активно проходяться випробування і вже скоро “Арена-М” буде на танках Т-72 та Т-90 (на той час у РФ виводили з озброєння Т-80). І КАЗ саме у цій модернізованій версії до цього демонструвався у 2015 році, коли також йшла мова про те, що ось-ось і він буде у військах, а також у 2013 році з цими ж заявами.
КАЗ “Арена-М” на Т-72Б3 на виставці RAE у 2015 році у Нижньому ТагіліА до цього рашисти з не меншим ентузіазмом з 1997 року публічно демонстрували попередню версію комплексу “Арена” виконаного у вигляді окремого блоку над баштою, який чимось нагадував шпаківню. При цьому встановлювати його пропонувалось й на БМП-3.
Єдиний період, коли про “Арену” у РФ не згадували – був час концентрованої пропаганди про танк “Армата”, яка мала оснащуватись комплексом активного захисту “Афагнит”, якою також мали оснащуватись машини типу важкої БМП “Курганец”. При цьому у своїх матеріалах рашисти час від часу активно “втоптували у багнюку” “Арену”, нагадуючи про те, що дійсно ефективні речі не можуть десятиріччями перебувати у стадії випробувань.
Зазначимо, що за час існування розробки, яка з 1982 року проходить випробування на полігоні, фактичний стан речей змінився мало. Головні проблеми розробки комплексу активного захисту полягають не у його розміщенні, не у наявності уражаючих елементів та навіть не від системи радіолокаційного огляду, а у швидкості реакції та здатності розрізняти загрозу.
Зокрема швидкість сучасного підкаліберного снаряда становить 1,5 км/с, у зоні дії РЛС комплексу активного захисту, яка вимірюється у десятках метрах, він буде перебувати соті долі секунди, за які система має побачити його, зрозуміти, що це саме снаряд, а не куля чи малокаліберний снаряд, вирахувати траєкторію, визначити, що він летить саме у танк, після чого дати команду на відстріл уражаючого елемента, який має спрацювати без затримок. Для першої версії “Арена” швидкість реакції декларувалась на рівні 0,07 секунди, що було недостатньо для перехоплення цілей зі швидкістю за різними джерелами від 700 м/с, за більш оптимістичними – 1200 м/с.
Модель розміщення блоків експортної версії КАЗ “Арена-Э”Друга проблема комплексів активного захисту – це ризик ураження самим комплексом власної піхоти, яка знаходиться поблизу бронетехніки. А третім фактором, який досі є ключовою причиною відсутності широкого розповсюдження КАЗ – його ціна, яка кратно зростає за кожний вдало вирішений пункт зі згаданих вище.
Звісно завжди є вірогідність того, що саме у 2023 році рашисти підійшли до доведення дослідних зразків “Арени” до вимог. Але об’єктивно вірогідність цього була у рази вища, коли у РФ були “ситі нафтогазові” роки та вільний доступ до західних компонентів.
КАЗ “Афганит” на Т-14 “Армата”Хоча не варто виключати й той варіант, що міноборони РФ значно зменшила свої вимоги до розробки. Наприклад, про перехоплення підкаліберних бронебійних снарядів мова не йде, а лише про ракети від ПТРК. Вимоги щодо убезпечення власної піхоти також могли зняти, з огляду на бездефіцитність людського ресурсу. Й у цьому вигляді “Арена” дійсно може піти у російські війська, бо мова буде йти про КАЗ, який гірший за своїми можливостями за той, який накреслювали у СРСР. Але й до такого сценарію необхідно бути готовим.
