Президент Росії Володимир Путін під час зустрічі в Сочі з президентом України Віктором Януковичем знову намагався відмовити Україну від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Зустріч тривала більш ніж п’ять годин, але українська сторона була непохитною, пише “Коммерсант-Украина”.
Незважаючи на те, що влада Росії неодноразово заявляла, що не сумнівається у підписанні Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, на ділі Москва не залишає спроб переконати Київ і домовитися про вступ України у Митний союз.
Бесіда Путіна і Януковича в Сочі у форматі тет-а-тет, деталі якої тримаються в суворій таємниці, тривала більш ніж п’ять годин.
Увечері того ж таки дня делегації МЗС України і Росії на чолі з міністрами Леонідом Кожарою і Сергієм Лавровим зустрілися в Ростові-на-Дону. Дипломати поспілкувалися за вечерею, після чого провели разом майже весь понеділок.
На порядку зустрічі міністрів було багато складних тем – від традиційних, пов’язаних з проблемами Чорноморського флоту і делімітацією Азово-Керченської акваторії, до порівняно нових, що з’явилися після обстрілу російськими прикордонниками українського рибальського судна.
При цьому, навіть на тлі цих резонансних проблем головним на засіданні стало питання геополітичного вибору України. Лавров знову попередив Кожару, що Митний союз готується до підвищення мит для українських товарів у разі підписання УА.
Проте роз’яснювальна робота, проведена главою МЗС РФ, не змінила думку української делегації. Як пише видання, ніби не почувши його заяв про те, що підписання УА ускладнить торгівлю між Україною і Росією, Кожара після закінчення зустрічі заявив, що очікує зворотного ефекту – збільшення економічної інтеграції сторін.
“Ми вважаємо, що в майбутньому буде цілком можливо і створення континентальної зони вільної торгівлі, яка б включала Україну, Росію, ЄС, країни Митного союзу і країни Європейської асоціації вільної торгівлі”, – заявив він.
Досягненням російської делегації стало хіба що офіційне визнання Кожари в тому, що підписання УА “несе деякі ризики” для української економіки – про це він заявив у ході спільної з Лавровим лекції для студентів Донського державного технічного університету.
“Справді, посилиться внутрішня конкуренція, сильно посиляться вимоги до виробників, але ми розглядаємо ці виклики як здорові реформаторські виклики, які будуть сприяти певному перезапуску економіки, підвищенню її конкурентоспроможності”, – заявив Кожара.
Україна і ЄС почали переговори про нову угоду в 2007 році. 30 березня 2012 боку парафували Угоду про асоціацію і поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі.
28-29 листопада на саміті ініціативи “Східне партнерство” у Вільнюсі Україна та ЄС планують підписати Угоду про асоціацію України з Європейським Союзом.
30 серпня Янукович заявив, що питання вступу України до Європейського Союзу чи Митного союзу буде вирішуватись на референдумі. “Яким буде вибір українського народу – це може показати референдум. Коли він буде – ми з вами не знаємо. Коли буде прийнято рішення про вступ до Європейського Союзу чи Митного союзу, і тоді, в будь-якому випадку, нам без референдуму – не обійтися”, – зазначив президент.
24 жовтня Путін повідомив, що Росія у разі підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС не буде закривати ринок для її товарів, але переваг, які тепер є, вони позбудуться.
МС готує митний удар по Україні, зазначає Newsru.ua28 жовтня Євразійська економічна комісія оприлюднила рішення №41 від 24 жовтня. Цим рішення вона наділила себе правом в односторонньому порядку переглядати ставки мит згідно з доповненням №6 до угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між країнами СНД. Раніше про це заявив Путін: “Ми залишаємо за собою право використовувати протокол №6 договору про ЗВТ, щоб захистити свій ринок. Це не означає, що ми будемо забороняти ввезення на російський ринок українських товарів, але це означає, що ці товари не будуть користуватися пільговим режимом в рамках режиму ЗВТ”.
У доповненні №6 зазначено, що якщо участь однієї з країн, які ратифікували угоду, в аналогічних ЗВТ призводить до зростання поставок з такої країни в обсягах, які завдають шкоди або загрожують завдати шкоди промисловості МС, то держави-учасники союзу отримують право ввести мита на імпорт відповідних товарів з такої країни. Нульові мита будуть замінені ставками режиму найбільшого сприяння (ставки, закріплені при вступі Росії у СОТ). Якраз ця норма в угоді змушувала Україну затягувати його ратифікацію. Тим часом завершувалася підготовка угоди про ЗВТ з Євросоюзом.
Про створення ризиків для торгівлі угодою між Україною і ЄС вчора заявили і в російському МЗС. За словами міністра закордонних справ РФ Лаврова, Росія може вжити заходи захисту. “Товари будуть користуватися режимом найбільшого сприяння на основі норм СОТ, але пільги, які додатково до цього режиму випливають з участі в договорі про зону вільної торгівлі в рамках СНД, звичайно, припинять свою дію”, – сказав він.
В українському уряді заявили, що це формулювання неконкретне і його застосування порушить норми СОТ. “У мене є велике питання щодо відповідності цього доповнення нормам СОТ у зв’язку з невизначеністю прописаної в ньому процедури”, – сказав урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції Валерій П’ятницький. Він стверджує, що країни МС отримують можливість підвищення мит не в зв’язку з фактичними збитками, а навіть із загрозою збитків. “Якщо говорити про збитки від масованого імпорту, тобто процедури СОТ щодо захисту від них, члени МС завжди можуть ними скористатися. Однак вони хочуть запроваджувати загороджувальні заходи у разі появи таких загроз, що суперечить нормам СОТ”, – заявив П’ятницький. Для використання цієї норми Україні і МС необхідно попередньо уточнити трактування цього доповнення, вважає він.
Урядовий уповноважений з питань співпраці з РФ, країнами СНД і ЄврАзЕС Валерій Мунтіян ще більш категоричний: на його думку, у МС немає підстав для перегляду ставок. “Потрібно уважно читати документ: там вказано, що для такого перегляду потрібні вагомі підстави. Поки що їх немає – угода з ЄС ще не запрацювала. При цьому члени МС ще навіть не готові повідомити, за якими товарами вони побоюються значного зростання українського імпорту. Якщо у РФ з’являться такі обґрунтовані побоювання, ми готові їх обговорювати”, – сказав він. П’ятницький припускає політичне використання цієї норми. “Після подій серпня (зупинки поставок з України за кордон) можливо все що завгодно”, – уточнив він. Якщо врахувати, що такі обмеження не передбачені нормами СОТ, у разі їхнього використання МС “буде незрозуміло, куди звертатися”.
Як заявило джерело, яке брало участь в українсько-російських переговорах, у разі прийняття такого рішення в України дуже мало шансів оскаржити його. “Цей крок не стосується СОТ, поки нові ставки для українських товарів не перевищують умови членства Росії в цій організації. Ми можемо звернутися до арбітражу СНД, який передбачений в угоді про вільну торгівлю. Тоді торговельну суперечку будуть вирішувати три арбітри, двоє з яких призначаються сторонами спору, а третій – консенсусом. Якщо консенсусу досягти не вдасться, третього арбітра призначить Економічний суд СНД. Нескладно вгадати, яким буде його рішення”, – розповів співрозмовник видання. Він вважає, що єдиним виходом із ситуації буде довести суперечність протоколу №6 нормам роботи ЗВТ, визначеним угодою ГАТТ-СОТ, однак зробити це буде нелегко.
