Міжнародна ініціатива PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), створена у липні 2025 року США та НАТО, за перший рік роботи забезпечила Україні фінансування на суму $6,7 мільярда від 29 країн-партнерів. Про це йдеться в офіційному звіті Міністерства оборони України від 23 липня 2026 року.
За даними звіту, PURL стала ключовим фінансово-логістичним механізмом, який дозволяє закривати дефіцит критичних зразків американського озброєння, насамперед ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. Через цю ініціативу Україна отримує близько 95% усіх ракет PAC-2/PAC-3, зокрема високоточних PAC-3 кінетичного перехоплення, що дає змогу протидіяти російським балістичним ударам по містах та інфраструктурі.
Механізм PURL розробили для скорочення бюрократичних затримок і узгодження витрат союзників. Україна формує пріоритетні списки потреб, серед яких ППО, ракети PAC-3 та артилерія. Після цього Міністерство оборони України, США та НАТО затверджують цільовий пакет орієнтовно на $500 млн, 29 країн-учасниць роблять внески у спільний фонд, а Пентагон викуповує за ці кошти озброєння в оборонно-промислового комплексу США та передає його Збройним силам України. Такий підхід дозволив повністю профінансувати понад десять великих пакетів озброєння та скоротити час від виділення коштів до надходження ракет на бойове чергування.
У звіті зазначається, що головним пріоритетом фінансування в межах PURL є протиповітряна та протиракетна оборона. В умовах комбінованих ударів Росії із застосуванням аеробалістичних ракет «Кинджал», гіперзвукових «Цирконів» та балістичних «Іскандер-М» ракети Patriot PAC-3 MSE розглядаються як єдиний надійний засіб кінетичного ураження боєголовок у повітрі. Доступ до американських складів і виробничих ліній через PURL, за оцінкою аналітиків, дозволив Україні витримати липневі ракетні атаки 2026 року.
Серед донорів програми сформувалася п’ятірка лідерів за обсягами внесків: Норвегія надала $1,36 млрд і є найбільшим учасником ініціативи, Нідерланди – $1,163 млрд, Німеччина – $900 млн, Канада – $834 млн, Швеція – $546 млн. Загалом у PURL беруть участь 29 держав – 26 членів НАТО та 3 країни-партнери, що забезпечує децентралізоване фінансування оборони України з боку міжнародної спільноти.
У матеріалі наголошується, що масштаб залучення $6,7 млрд через PURL став одним із чинників, які дали українському оборонно-промисловому комплексу час для завершення розробки нових вітчизняних ракетних систем. Зокрема, згадується успішне тестування нової української балістичної ракети зі зниженою на 30% вартістю, про яке заявив Михайло Федоров, що стало можливим завдяки збереженню критичної інфраструктури та оборонних підприємств.
Нове керівництво оборонного відомства на чолі з т.в.о. міністра Євгенієм Хмарою та головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим отримує вже налагоджений зовнішній фінансовий механізм. У поєднанні з внутрішнім контрактуванням безпілотних літальних апаратів на 333,6 млрд грн через АОЗ (ДОТ) та закупівлею 8 000 перехоплювачів Octopus, PURL розглядається як елемент двокомпонентної моделі ППО: американські системи Patriot протидіють дорогій балістиці РФ, а українські дрони з елементами штучного інтелекту борються з «Шахедами» та розвідувальними безпілотниками.
За висновками аналітичного відділу HiTech Expert, збереження стабільних і регулярних внесків партнерів у PURL є одним із ключових завдань для оновленого уряду Сергія Корецького, оскільки від цього залежить подальша стійкість української протиракетної оборони.
Джерело: Expert
