Про природу часу та дослідження майбутнього.
В наш час для того, щоб досліджувати майбутнє, необов’язково потрібно бути пророком, як, скажімо, всім відомі Мішель Нострадамус або Едгар Кейсі, мати з народження якісь незвичайні, паранормальні здібності. Майбутнє в силу своєї природи саме відкриває людям свої таємниці, коли настає певний час. В часи, коли жили біблійні пророки та Мішель Нострадамус людям було достатньо знати, що майбутнє є і його можливо і потрібно і сповнених незрозумілих передбачати. Тому і виглядало це майбутнє в перших відомих людям пророцтвах у вигляді фантастичних, надзвичайно абстрактних, символів, картин. Ці картини мали фрагментарний вигляд і не давали уявлення про загальні тенденції розвитку людської цивілізації. Візьміть, наприклад, відоме всім «Одкровення Іоанна Богослова». Чи багато ви знайдете в ньому інформації про те, в якому році, і в яких країнах відбудуться жахливі апокаліптичні події?
Те ж саме можна сказати і про «Центурії» Мішеля Нострадамуса. Їх можна відповідно до уподобань дослідника «накласти» на будь-яку країну, на будь-який період її історії. Тому зараз багато пишуть не про Нострадамуса, а про тлумачення Нострадамуса різними коментаторами, такими, скажімо, як Манфред Дімде (Франція) або Алла Денікіна (Росія). І всі дослідники, незважаючи на свої особисті, беззаперечні тврчі здібності, як один, «зациклюються» на тому, що на період після 3797 н.е. року майбутнє передбачати неможливо, бо так сказав сам «великий і жахливий». Але ж хіба Нострадамус писав про це хоч в одному із своїх творів?
Ми живемо зовсім в інші часи. Сьогодні розвивається така наука, як футурологія. В арсеналі прийомів та методів сучасного дослідника майбутнього, яким може стати будь-який науковець «від здорового глузду», можна знайти і різноманітні (в залежності від точки «прив’язки» подій) розрахунки згідно теорії геосоціальних циклів, і прогнозування тенденцій розвитку суспільства, і екстраполяцію в часі, і використання унікальних результатів «подорожей в майбутнє», отриманих нещодавно в США під час сеансів прогресивного гіпнозу Четом Б.Сноу і Брюсом Голдбергом. До речі, в цих подорожах брали участь десятки тисяч людей. Уявляєте? Десятки тисяч людей в зміненому стані свідомості бачили майбутнє на відрізку часу від 2100 до 2500 року! Інша справа, що послідовність застосування всіх перелічених прийомів та методів для побудови прогнозів – особисте «ноу-хау» кожного дослідника. І деякі з цих «ноу-хау» дають можливість передбачати події по конкретних датах аж до початку V тисячоліття нашої ери.
Час має таку природу, що однозначно можна сказати тільки про те, що відбулося. Наприклад, всі знають, що Володимир Великий хрестив Святу Русь у 988 році н.е, а проголошення незалежності України відбулося 24 серпня 1991 року. А от що стосується майбутнього, то воно має вірогідний характер. Тобто, із сьогоднішнього дня в нього спрямовано декілька векторів подій. Скажімо, сьогодні ввечері о 19.00 ви плануєте завтра о 8.00 іти на роботу, як завжди. Але о 22.00 вам може зателефонувати начальник і запропонувати виїхати за його дорученням в інше місце. В цей же час, як інший варіант, з вами може зв’язатися далекий родич і попрохати його зустріти ранком на вокзалі. Або, не дай Бог, у вас вночі підніметься жар, і ви захворієте. Так от, «22 години сьогодні» і є та «точка біфуркації», або «злам часу», коли нічого однозначного про завтра сказати неможливо. Тому передбачення із вірогідністю 100% по конкретним датам або рокам принципово неможливе за причиною природи самого часу. Разом з тим, якщо не «розставляти» події по конкретним датам, то передбачення втрачає взагалі будь-який сенс і стає фантастичною збіркою жахливих або красивих казок. І переш за все тому, що в такому випадку, з майбутнього виймається його «душа» – логіка подій. А саме головне – людина стає байдужою до такого передбачення, тому що, воно її ні до чого не спонукає. Я хочу, щоб всі зрозуміли, що прогноз не робиться для самого прогнозу. Він має змусити людину діяти і прийти у вірогідну «точку зламу часу» морально підготовленою. А настане спрогнозована подія в цьому році, або в наступному, хіба так важливо? І все ж прогноз або пророцтво без дати, як це було раніше, в епохи юнацтва та дитинства людства, сьогодні неприпустимі. В іншому випадку, той, хто передбачає, позбавляється відповідальності, а той, хто його слухає – діяльності. Обидва злочинно граються з часом. І щоб закінчити, цю тему, розповім давньоримську приказку: «Коли про щось сказав один оракул, то ти можеш його не слухати. Коли про це ж говорить другий – маєш прислухатися. Коли ж про це тільки починає говорити третій, скоріше рятуй своє життя, бо все сказане вже відбувається».
Про «кінець світу».
Чутки про майбутній швидкий апокаліпсис, звичайно, виникли не на пустому місці. Стародавній народ майя час рахував циклами тривалістю по 5125 років. Початок останнього такого циклу припадає на 13 серпня 3113 року до н.е, а кінець 23 грудня 2012 року. Як на мою думку, деякі дослідники надали необґрунтовану превагу такій ритмічності часу порівняно з іншими циклами. У тих же майя був і другий цикл, який розпочинався у 3154 році до н.е. і мав тривалість 8000 років. Отже, якщо рахувати час згідно з цим циклом, то «кінець світу» припадає аж на 4846 рік н.е. Існує, наприклад, ще цикл тривалістю 20096 років, після якого настає кардинальна зміна людини із такими супутніми явищами, як природні катаклізми та інші негаразди. Цей цикл розпочався в 17548 році до н.е, а закінчиться в 2548 році н.е. А от видатний український вчений, доктор історичних наук Микола Чмихов довів існування 9576-річного циклу, який закінчиться згідно його розрахунків у 2015 році. Втім, цей останній рік циклу він вважав не «кінцем світу», а початком переходу людства до нового стану, коли воно стане більш духовним і налаштованим на безпосереднє сприйняття космічних енергій
Отже, цикл майя – це всього один з багатьох відомих сучасним дослідникам циклів, кожний з яких має свою специфічну річну тривалість та «точку початку відліку». Один з найбільш визнаних сьогодні більшістю сучасних дослідників історії циклів – це цикл прецесії земної вісі, який дорівнює 25920 рокам. Його початок припадає на Великий Потоп, який відбувся, як доводять вчені, в 10800 році до н.е, а кінець – на 15120 рік н.е. Тому до справжнього «кінця світу», як доводять вчені, нам ще дуже і дуже далеко. Настільки далеко, що до цього часу людство спокійно колонізує пояс астероїдів, Марс, Венеру, Місяць, супутники планет-гігантів, розселиться по багатьох планетах нашої Галактики і почне освоювати інші виміри простору-часу через «чорні діри». І в якому місці тоді ж відбуватиметься «кінець світу»?
В «Таємній доктрині» засновниця сучасного тайнознавства Олена Блаватська писала про так звані «расові цикли» тривалістю 1 560 000 років, які були відомі ще стародавнім індійцям. Згідно з концепцією таких циклів, якщо вірити письменниці, через 560 тисяч років ми перетворимося на «променисте людство» – співтовариство сфероподібних розумних істот із гарячої плазми, що будуть жити на суші, під землею та під водою, а також у відкритому космосі. А через 2 мільйони 120 тисяч років земна цивілізація розпорошиться по Всесвіту у вигляді гігантських сфер з холодної плазми, створених з мільярдів розумних істот. Ці космічні гіганти будуть живитися гарячою енергією надр далеких планет і засилати свої окремі «зерна духу» (свідомість розумних істот, що колись жили на Землі) на розвідку паралельних світів та інших вимірів простору-часу. Оце і буде «кінець світу» в повному розумінні цього слова, коли людство трансформується в щось таке, що сьогодні нам важко уявити.
А от концепція ефіродинамічних циклів сучасного російського дослідника Олександра Плешанова взагалі припускає, що в період з 2041 року до 2468 року кожні 92 роки Земля буде проходити «очищення» масштабними повенями, землетрусами, суховіями, епідеміями. Беззаперечно, що сказане звучить жорстоко, але не смертельно, як кажуть. Тому я хочу сказати, що людям планети Земля і в 2012, і в 3012 і в 4012 році можна спати спокійно. Ніякого «кінця світу» не буде. Максимум що нас чекає в 2012 році – так це серйозні наслідки глобального потепління у вигляді тайфунів, повенів та тропічних злив в Америці, Південній та Західній Азії. Можливе часткове затоплення території морського узбережжя Північної Європи. І як водиться, повінь в Закарпатті та зливи на Львівщині та Волині.
Сценарій майбутнього розвитку людської цивілізації .
Згідно моїх досліджень, розвиток людства в найближчі 150 років буде багато в чому визначатися загостренням геокритичної ситуації на планеті в 2040-2058 роках. Цей період стане часом масштабних природних катаклізмів, таких як землетруси, повені, цунамі, тайфуни. Процеси глобального потепління спровокують прискорене таяння льодовикового панциру Антарктиди настільки, що багато територій Північної Євразії та океанського узбережжя обох Америк опиняться під водою. В 2090 році клімат Антарктиди буде нагадувати клімат сучасної Швеції або Норвегії. Материк поступово почне заселятися біженцями з Африки, Америки та Азії. Цей процес буде тривати до 2150 року. Світ постраждає від великих соціальних потрясінь, які прокотяться могутньою хвилею по багатьох розвинутих країнах. На країни Африки, Південної Америки, Південно-Східної Азії очікують епідемії нових вірусних інфекцій, зростання смертності. Але саме ці події стануть поштовхом для прискорення технологічного розвитку суспільства, відкриття нових джерел енергії.
З 2065 року в ближньому космосі почнуть будуватися промислові комплекси для виробництва та безпровідної передачі на Землю дешевого струму, отриманого із сонячної енергії. Почнеться промислове освоєння Місяця з метою отримання з його надр гелію-3 – палива для безпечних і компактних термоядерних станцій, якими наприкінці цього сторіччя буде обладнане кожне житлове помешкання.
2160-2255 роки стануть роками відкриття нових – психічних – технологій засвоєння людством Всесвіту. Буде створена комп’ютерно-телепатична система «Теленет». Без будь-яких окремих пристроїв, лише за допомогою спеціальних чипів, вживлених під шкіру голови, людина зможе спілкуватися з будь якою людиною планети, або приєднатися до будь-якого інформаційного ресурсу. Методами прогресивного або регресивного гіпнозу кожному буде надана можливість здійснити подорож у своє минуле, або майбутнє життя і в такий спосіб назавжди позбавитися страху смерті. В автономних поселеннях людей, що практикуватимуть духовні практики почне виробляться так звана «кристалічна енергія» – невидимі просторові каркаси, котрі за допомогою енергії земного ядра будуть переміщені до тих планет, які стануть об’єктом колонізації. В симбіозі кристалізованого простору та матеріальних атрибутів високорозвиненої технічної цивілізації і розвиватимуться в подальшому космічні поселення землян.
2250 – 2350 роки стануть періодом колонізації Місяця, Венери та Марсу, супутників планет-гігантів, промислової розробки поясу астероїдів. Почнуться перші міжзоряні перельоти. До 2445 року людство навчиться користуватися енергією земного ядра, що не тільки кардинально змінить земну інфраструктуру, але й допоможе освоїти, як вже говорилося, Космос. Літосфера планети стане середовищем розташування високотехнологічних міст-мегаполісів, розгалуженої мережі підземних комунікацій, промислових комплексів та геоенергетичних станцій. В цей же час буде практично вирішена проблема безсмертя людського організму шляхом створення віртуальних дублікатів людської свідомості та оточення природного тіла людини захисними саморегулюючимися енергетичними полями. До 2550 року буде завершене будівництво інфраструктури підводної цивілізації: великих міст під прозорими куполами, чисельних заводів та акваферм. З’явиться новий різновид людини – Homo acvarius (людина морська), штучним шляхом будуть виведені породи розумних тварин. Я не виключаю, що «занурення» людської цивілізації в надра планети та океан буде викликано короткостроковим остиганням Сонця в 2318-2328 роках, коли існування людини на поверхні планети внаслідок високих температур та інтенсивного випаровування атмосфери стане не дуже комфортним.
В період з 2555 до 15120 року основні свої зусилля людство зосередить на колонізації всіх придатних для розвитку життя планет Галактики. Навколо цих планет будуть створені штучні атмосфери. Одночасно людина почне мандрувати по інших вимірах простору-часу та паралельним світам, вивчати їх та пристосовувати для своїх творчих та пізнавальних потреб. Подорожі в минуле та майбутнє стануть звичайними явищами. Їх можливість забезпечать експерименти з гравітацією та «чорними дірками». З минулого буде отримана повна інформація про всіх людей, які мешкали колись на Землі. Це дозволить повністю відтворити їх свідомість та розмістити її в нових, безсмертних тілах.
Про те, якою може бути подальша доля людства ми вже говорили, коли я згадував Олену Блаватську.
Про майбутнє та пасіонарність України.
Особисто я переконаний, що в України чудове і чарівне майбутнє, таке ж, як у тих чудових людей, яким випало жити на цій чарівній землі. Так, на нас ще очікують і злети і падіння, але дух нашого народу переможе всі негаразди і стане дороговказом для всієї людської цивілізації. Втім, судіть самі.
В 2008 році можливі суттєве загострення соціально-політичної обстановки та міжетнічний конфлікт в Криму. В 2008-2012 роках Україна докладе чимало зусиль для створення нових регіональних союзів європейських та азійських держав. Важким для нашої країни буде період з 2011 по 2023 рік, коли «демографічна хвиля» із Сходу почне тиснуть на наші кордони і призведе до посилення поліцейських функцій держави. Бурхливі соціальні і політичні події, пов’язані з переходом до нових моделей розвитку та незалежного зовнішньополітичного курсу очікують Україну в 2019, 2036-2037 та в 2046 роках. Особливо небезпечним для мене здається період «на зламі» 2018-2019 років. Спалахів нових хвороб, сюрпризів погоди та високої смертності серед населення, на мій погляд, слід очікувати в періоди з 2020 по2030 та з 2060 по 2080 рр. А от в 2045 році Україна може здивувати світ розробкою принципово нової інформаційної технології, яка визначить розвиток людської цивілізації на подальші 150 років. Скоріше за все, ця технологія буде пов’язана з ідею створення глобальної комп’ютерно-телепатичної мережі («Теленету») або відкриттям засобу запису інформації на структури фізичного вакуму. На прикінці цього сторіччя наша країна візьме саму активну участь у створенні нового світового порядку під егідою реформованої ООН.
А тепер саме головне: в 2254 році в Україні розпочнеться духовна революція планетарного масштабу, по закінченні якої буде створене принципово нове духовне вчення, яке визначить пріоритети розвитку людства на все III тисячоріччя. Цей процес буде тривати аж до 2548 року. І протягом всього цього часу українці будуть очолювати світовий прогрес…
Ви скажете – фантастика! А я відповім: ми що негідні свого великого майбутнього, в українців такі бідні духовність, традиції та культура? В нас мало талановитих інтелектуалів і багатих душею особистостей? Вся справа, на мою думку, в умінні поважати себе і ставити перед собою на майбутнє завдання, гідні великої нації.
А всім, хто мав терпіння дочитати мої роздуми до кінця, я бажаю безумовно щасливого, безумовно світлого, безумовно доброго і безумовно красивого майбутнього. Адже ми не можемо створити це майбутнє іншим – чи не так? Запрошую читачів газети до дискусії.
Володимир Стрілецький, письменник, журналіст, футуролог, місто Київ.
