Про молитву просто

На одному полі ходив баран. Крок за кроком, випасаючи траву, він довго гуляв тим полем як в якусь мить зупинився, вдарившись головою. Підняв очі і побачив перед собою міцні ворота. Та роги його, як він гадав, були не менш міцні. Тому не довго думаючи, щосили вдарив ними у ворота. Раз, другий, десятий, він вже ледве стояв на ногах, але бив. “Стукайте і відчинять вам”. Він був упевнений, що діб’ється результату, але ворота не піддавалися. Вже обезсилений, баран зібрав сили для останнього удару, для того вирішив трішки перепочити і відійти подальше щоби зробити добрий розгін. Коли відійшов на достатню відстань і вперся ногами для забігу, підняв голову вгору і … закляк.

уквально в кількох метрах від того місця де він бився головою у ворота, була відчинена хвіртка.

“Стукайте й відчинять вам”. Здебільшого, коли говоримо про молитву то зупиняємося саме на цих словах, забуваючи про те, що там так само пише: “Шукайте і знайдете”. Молитва це не тільки стукання, молитва це й пошук, і пошук не галасливий, верескливий, але пошук в спокою. Треба відійти від проблеми на достатню відстань і придивитися чи немає десь відкритої хвіртки. Як писав поет: «лицем до лиця, лиця не побачиш, велике треба дивитися здалека.»

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

4 × 1 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh