Трохи про білоруське «економічне диво». На яке у нас прямо аж моляться деякі
Держсектор дає 70 відсотків ВВП. У ньому зайнято 40 відсотків працездатного населення. Весь в боргах. Весь дотується.
Про це повідомляє Олександр Деркач.
На підтримку його до працюючого стану щорічно витрачається 10 відсотків ВВП. Ефективність управління нульова. Ефективність роботи нульова.
З 10 найбільших підприємств країни, тільки три досить прибуткових (два нафтопереробних і одне, калійних добрив). Решта, так. Перебиваються з мінуса на нуль і назад. Роками.
Тотальна залежність від Росії в усьому
42 відсотки імпорту і 56 відсотків експорту. Біля 10 млрд. торгового дефіциту в 2018.
За підрахунками МВФ з 2005 по 2015 рік російська економічна підтримка Білорусі через ціни на енергоносії та інші джерела склала більше 100 млрд. дол. Від 11 до 27 відсотків білоруського ВВП щорічно.
Звідти ж, до речі, всі ці гарні дороги, ковбаса по два двадцять, безкоштовна медицина і хороші пенсії. Весь минулий рік росіяни прямо натякали “батькові”, що лафа скінчилася і грошей немає. Треба буде або за все платити по рахунках, або зливатися навіки в братських обіймах.
Зливатися Батьку не хочеться. Краще бути першим у провінції, ніж другим у місті. Про що він прямо і сказав в інтерв’ю Венедіктову кілька місяців тому. Типу, що вони мені пропонують. Якусь їх Думу очолити.
Спроби подружитися з Китаєм на противагу Росії поки результатів особливо не дають. Там торговий дефіцит теж під 3 мільярди на рік.
З Європою сальдо позитивне. За рахунок торгівлі добривами та нафтопродуктами, виробленими з дотаційної російської нафти. Цей противний МВФ знову-таки порахував, що при скасуванні росіянами «податкового маневру», за яким Білорусь отримувала основні дотації, призведе до того, що треба буде терміново шукати гроші на зовнішніх ринках. І до 2023 року зовнішні борги можуть вирости до 70 відсотків ВВП.
Тому те, що сьогодні відбувається в Білорусі, це не тільки особисте питання Лукашенко. Якого вчора любили всі. Домашні господарки, хатні робітниці, вдови і навіть одна жінка – зубний технік. Як сказав би класик.
А сьогодні в очі кричать, йди НХ. На зустрічах з робочими.
Питання сьогодні стоїть набагато ширше. Як країні жити далі. Соціалізм 80-х, побудований на чужі гроші, підходить до логічного завершення.
Тому-то і росіяни так спокійно спостерігають всю цю картину. Розуміючи, що тумблер від Білорусі у них на столі. Не залежно від того, хто там стане начальником.
І зовсім не факт, що вони будуть до кінця підтримувати особисто Лукашенко. Тому що він їм своєю простотою, яка як відомо, гірша за крадіжку, схоже добряче набрид.
