На вимогу НБУ банки тепер будуть більш ретельно перевіряти походження коштів клієнтів. ЕП детально пояснює, що насправді змінилося.
Національний банк змусив банки змінити підходи до вивчення фінансової діяльності клієнтів. Тепер фінустанови будуть більш ретельно перевіряти походження коштів.
Але це не все. Якщо раніше банки аналізували та звітували за ризиковими операціями щоквартально, то тепер вони змушені аналізувати ризик клієнтів щоденно.
На початку вересня набрали чинності постанови №42 та №43 Нацбанку, які передбачають відповідні зміни.
Що це означає на практиці?
Відтепер для відкриття депозиту у банківській установі на значну суму українцям треба довести, що ці кошти вони заробили легально. Те саме стосується будь-яких придбань на значні суми, які проходять через банки. Наприклад, купівля нерухомості або дорогої автівки.
Відповідні зміни ЕП коротко уже описувала, проте у читачів виникло чимало додаткових запитань.
У цьому матеріалі ЕП пояснює, в яких саме ситуаціях українцям треба буде доводити легальність доходів, як до цього ставляться банки і чи зможе НБУ в такий спосіб зменшити кількість “схемних” операцій та рівень тіньової економіки.
Раніше вимоги фінмоніторингу — Державної служби фінансового моніторингу — були формальністю. Особливо коли йшлося про операції рядових клієнтів банків. Останні нововведення регулятора змінили ситуацію.
Постанови №42 і №43 НБУ ухвалив ще у травні. Запрацювали вони з вересня. Тож протягом останнього місяця банки уже застосовують ризико-орієнтований підхід на постійній основі і перевіряють клієнтів.
Раніше в обов’язковому порядку під контроль фінансового моніторингу підпадали всі операції юридичних і фізичних осіб на суму понад 150 тис грн. Зараз так само, але це вже не буде формальна перевірка — українців будуть перевіряти ретельніше.
“Раніше регулятор казав, що ви повинні проводити аналіз щоквартально. Банки проводили ретроспективний аналіз клієнта: що у нього відбувалося за попередній квартал. Ми з’ясовували, що там не так, ухвалювали рішення, а дані відправляли у фінмоніторинг. Ми мали два місяці на аналіз і рішення.
Тепер банку треба робити це постійно. Коли клієнт звертається до банку, ми повинні аналізувати, яку суму він знімає, звідки вона надійшла. Якщо вона була на депозиті, то звідки з’явилася, які джерела надходження.
Якщо це внесення депозиту, то яка сума для даного клієнта є прийнятною”, — розповідає на правах анонімності керівник департаменту фінмоніторингу великого банку з європейським капіталом.
Крім цього, за його словами, тепер банки зобов’язані проводити комплекс заходів щодо виявлення реальних кінцевих бенефіціарних власників. За невиконання цих вимог діяльність банку може бути визнана ризиковою.
Загалом, зазначає банкір, якщо вести стандартну господарську діяльність і регулярно здійснювати великі транзакції, то ризику нема. Якщо ж клієнт при зарплаті 3 200 грн намагаєтся відкрити депозит на 500 тис грн, то банк мусить з’ясувати походження коштів.
“Якщо банк починає просити документи, розвиватися події можуть за кількома сценаріями. Перший — клієнт готовий їх надати і може підтвердити джерела походження коштів. Другий — клієнт йде, не погоджуючись щось пояснювати, і шукає інший банк. Третій — банк відмовляє в операції”, — пояснює співрозмовник.
Якщо ж операція все-таки проведена на суму, що перевищує 150 тис грн, то банк повинен відзвітувати у Державну службу фінансового моніторингу. За ігнорування цих правил регулятор штрафуватиме фінансові установи.
“Якщо в банку немає документів (інформації) щодо реальних фінансових можливостей здійснення фінансових операцій клієнтів або в разі невідповідності фінансових операцій клієнта наявним у банку документам щодо його фінансового стану, за здійснення банком ризикової діяльності може накладатися штраф у розмірі до 1% від суми зареєстрованого статутного капіталу банку”, — пояснює начальник відділу фінансового моніторингу “Ідея банку” Любов Коваль.
Які документи можуть просити банки
“Банк з урахуванням ризик-орієнтованих підходів повинен здійснити документально підтверджену перевірку джерел походження коштів (активів) клієнта на підставі офіційних документів, належним чином завірених їх копій чи інших джерел, якщо така інформація є публічною”, — пояснює провідний економіст відділу фінансового моніторингу “ОТП банку” Ірина Пришляк.
Простими словами, якщо громадянин йде до банку проводити операцію на суму понад 150 тис грн і раніше не був частим гостем цієї фінансової установи, вона може попросити низку документів.
1. Копія декларації про майновий стан і доходи, тобто податкова декларація з відміткою контрольного органу про її отримання (для резидентів).
2. Копія декларації про майно, доходи, витрати і фінансові зобов’язання особи, уповноваженої виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування, з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується і ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції.
Тобто держслужбовці можуть надати декларацію, яку вони здають до НАЗК.
3. Для нерезидентів України таким документом може бути копія податкової декларації про доходи з відміткою контрольного органу іноземної держави про отримання.
4. Інші документи, що підтверджують джерела походження власних коштів та активів фізичної особи: зарплата, дохід, отриманий за реалізацію продукції, надані послуги, продаж майна, отримання спадку, отримання страхової суми за договором страхування, виграш у лотерею, набуття права на скарб.
Давність документів не має значення.
“Якщо клієнт вісім років тому продав квартиру за 2 млн грн, то це може бути поясненням, звідки у нього депозит на 1 млн грн. Якщо чотири роки тому в клієнта була зарплата 30 тис грн на місяць, а зараз він тимчасово безробітний, логічно, що клієнт може дозволити собі проведення операції на 180 тис грн”, — пояснює Коваль.
За словами банкірів, зміни можуть торкнутися не тільки нових клієнтів банку, а й старих, які тримають значні суми на депозитах. Розривати депозити банки не будуть, проте у випадку пролонгації та укладення нового договору у банку можуть виникнути питання.
Деякі опитані ЕП банкіри висловили думку, ще це може призвести до перерозподілу ресурсної бази, адже в системі є багато депозитів, походження яких клієнти навряд чи зможуть пояснити. Особливо це стосується політиків та чиновників.
Зрештою, учасники ринку припускають, що багато хто обійде нові вимоги.
“Такі операції все одно будуть проводитися. З метою уникнення надання документів щодо походження коштів клієнти будуть дробити операції або оформляти майно на підставних осіб”, — каже Коваль.
Новий важіль тиску на банки
Найбільше занепокоєння у банкірів викликає те, що у НБУ з’явилися додаткові важелі тиску на банки.
“Якогось надзвичайного ефекту, крім того, що ми зовсім залякали клієнта, я не бачу. Люди і так бояться йти до банків. Не думаю, що вони почнуть декларувати свої кошти або підприємства перестануть платити “сірі” зарплати. Я не впевнений, що цей крок зробить банківську систему цілком прозорою”, — говорить начальник департаменту фінмоніторингу великого банку з європейським капіталом.
За його словами, є й інший ефект: цей крок забезпечує тотальний контроль з боку Держфінмоніторингу і НБУ за банками.
“Тепер оштрафувати фінустанову дуже легко: якщо клієнт приніс 300 тис грн, а його зарплата не перевищує 10 тис грн, то виходить, що банк здійснив ризиковану операцію. Це буде суб’єктивна точка зору інспектора”, — додає банкір.
Схожу думку висловлює його колега з невеликого українського банку.
“Фінмоніторинг перетворився на палицю в руках регулятора. Тепер загроза позапланової перевірки може бути використана як інструмент тиску. Банк вважає, що наданих клієнтом документів достатньо, а НБУ так не вважає. У західній практиці є поняття “професійне судження регулятора”, але там і регулятор заслуговує довіри. Чи є така довіра в НБУ?” — риторично запитує банкір.
Чи допоможуть нові правила в боротьбі з тіньової економікою
За словами представників регулятора, зміни направлені в першу чергу не на посилення контролю за коштами рядових громадян, а на те, щоб боротися із “схемними” операціями, метою яких є уникнення від сплати податків.
Проте тут є одна суттєва проблема. Фінмоніторинг банків і раніше виявляв багато сумнівних операцій, але без кінцевого результату. Відомство зазвичай направляє виявлені підозрілі операції до правоохоронних органів, де ці звернення часто розглядають не як об’єкт для розслідування, а як спосіб “домовитися” і “заробити”.
“Зусилля НБУ щодо виведення коштів з тіні малоефективні без комплексних змін у правоохоронній та судовій системах. Виявлені банком випадки непідтверджених доходів рідко завершуються розслідуваннями і ще рідше — рішеннями судів. Без зміни системи правоохоронних органів і судів система не буде працювати”, — констатує Коваль.
“Коли я бачив відмивання, то формував звіти і надсилав за призначенням. Знаю, що зараз ці клієнти обслуговуються в інших банках і займаються тим самим”, — каже співрозмовник з банку з європейським капіталом.
