На запрошення Інституту Кримінально-Виконавчої Служби представник Української Греко-Католицької Церкви диякон Олесандр Богомаз взяв участь у Круглому столі з обговорення актуальних питань щодо вдосконалення процедури помилування, який відбувся 23 березня 2016 року в Національній академії внутрішніх справ. Ініціатором та співорганізатором наукового заходу був Департамент з питань помилування при Адміністрації Президента України.
Основні тематичні напрями круглого столу були:
• обговорення критеріїв ступеня виправлення засуджених при застосуванні до них процедури помилування;
• удосконалення процедури помилування;
• критерії застосування помилування;
• перспективи застосування процедури помилування.
Роботу круглого столу відкрив начальник Інституту кримінально-виконавчої служби, доктор юридичних наук, доцент Євгеній Бараш. До присутніх з привітанням звернулися: керівник Департаменту з питань помилування Адміністрації Президента України Олександр Букалов; ректор Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор Володимир Чернєй.
У роботі круглого столу та в обговоренні актуальних проблем щодо вдосконалення процедури помилування взяли участь члени комісії при Президентові України у питаннях помилування: перший заступник Міністра юстиції України Наталія Севастьянова; перший заступник Голови Державної пенітенціарної служби України Петро Лейковський; голова правління Міжнародної громадської організації «Міжнародне товариство прав людини ? Українська Секція» Андрій Сухоруков. До обговорення приєдналися: Голова підкомітету з питань діяльності Державної пенітенціарної служби Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, народний депутат України Юрій Мірошниченко та інші.
Виступаючи перед присутніми, диякон Олександр Богомаз висловив наступні думки: “Роль душпастирів у в’язницях трудно переоцінити. Очевидно, з етичних міркувань, участь ув’язненого у релігійних заходах не повинна використовуватися як дисциплінарна міра або як інструмент примусової реабілітації, – зазначив диякон Олександр, – Рівно ж участь в релігійних програмах або релігійні погляди не можуть бути підставою для надання або позбавлення будь-яких привілеїв. Проте, священик-капелан мусить мати право брати участь у процесі клопотання про застосування помилування на підставі душпастирського досвіду спілкування з конкретним засудженим”.
Всього у науковому заході брали участь близько 100 осіб – науковців, практиків кримінально-виконавчої служби, представників органів державної влади, духовенства. Діалог був жвавим та плідним, таким, що стимулює нові наукові пошуки та впровадження інновацій до практики. За результатами обговорення та внесення пропозицій, підготовлено Рекомендації круглого столу, в яких пропонується внести зміни до нормативного регулювання процедури помилування; створити робочу групу із залученням провідних науковців та практиків задля опрацювання поставлених питань.
Джерело:
