Під час наради Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), присвяченої питанням ліцензій, та, зокрема, патентних прав на лікарські засоби, 4 липня 2017 р. виступив Постійний спостерігач Святого Престолу при структурах ООН у Женеві архиєпископ Іван Юрковіч. Він зосередив свою доповідь на важливості загального доступу до ліків, що не обмежується тільки убогими країнами, але й відкиненими суспільством в багатих країнах.
Посилаючись на один із звітів цієї організації, архиєпископ підкреслив, що «використання обов’язкових ліцензій та фактори, що спонукають осіб до їх використання, є дуже складними». Доповідач повторив слова Генерального Секретаря ООН, який зазначив, що незважаючи на зусилля, спрямовані на досягнення «Цілей розвитку тисячоліття», які держави-члени ООН домовилися досягти до 2015 року, мільйони людей залишилися позаду. Тепер держави-члени ООН працюють над впровадженням «Цілей сталого розвитку 2030».
Ватиканський дипломат процитував слова з Енцикліки «Laudato si’», в якій Папа Франциск нагадує про тривожний рівень виключення в нашому світі: «Мало хто має чітке усвідомлення проблем відкинених людей. Проте, вони – більшість населення планети, їх мільярди».
Архиєпископ Юрковіч наголосив, що для досягнення «Цілей сталого розвитку», а, зокрема, мети, що передбачає покращення здоров’я й благополуччя всіх людей будь-якого віку, необхідно забезпечити доступ до лікарських засобів та медичних інновацій. На думку доповідача, необхідно віддавати пріоритет найбільш нагальним потребам громадського здоров’я, справедливому та сталому фінансуванню, а також обережному й стратегічному використанню державних і приватних ресурсів.
Він підкреслив, що патентоспроможні винаходи роблять внесок у суспільство не тільки як такі, але й через надання технічної інформації, пов’язаної з цими винаходами. Глобальна патентна система вимагає постійного вдосконалення для підвищення прозорості та ефективності. Саме з такою метою, на думку архиєпископа, була прийнята Дохійська декларація, згідно з якою «Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності», прийнята 1994 року, не повинна перешкоджати країнам-членам вживати заходів для охорони здоров’я населення та повинна тлумачитися і здійснюватися таким чином, щоб підтримувати право членів Світової організації торгівлі (СОТ) на захист охорони здоров’я і, зокрема, право на сприяння доступу до лікарських засобів для всіх людей.
Ватиканський дипломат звернув увагу на те, що доступ до недорогих лікарських препаратів є проблемою не тільки для найменш розвинених країн й тих, що розвиваються, але й для розвинених країн. Апостольська Столиця, за його словами, усвідомлює, що, з одного боку, захист прав інтелектуальної власності може вирішувати багато важливих питань, але з іншого боку, це супроводжується прискоренням у впливі інвестиційного капіталу на перетворення інтелектуальної власності з економічного активу і компенсацій для окремих новаторів в основний актив, або фактор виробництва для промисловості.
Таким чином, зазначив він, потенціал компаній щодо наукових досліджень і відповідний правовий захист інтелектуальної спадщини стали одним з найважливіших параметрів, що регулюють їхню економічну силу і здатність залучати інвестиції. Що стосується політики в галузі охорони здоров’я, патентні права повинні здійснюватися відповідно до цілей взаємної вигоди патентовласників й користувачів патентованих лікарських засобів у спосіб, що сприяє соціальному та економічному добробуту, балансує права й обов’язки та сприяє всебічному розвиткові людини.
На завершення Постійний спостерігач Святого Престолу при ООН процитував слова Папи Франциска, який у своєму зверненні до лідерів фармацевтичної промисловості та діагностичних техніки у квітні 2016 року, закликав їх надалі працювати над забезпеченням загального доступу до ліків, бо «немає людського життя, що є священнішим від іншого, так як немає людського життя, що має якісно більше значення, ніж інше».