Економіка

Постанову №875 про експорт озброєнь пропонують переглянути через гальмування експорту

Постанова уряду №875, ухвалена 1 липня 2026 року для підтримки виходу українських оборонних компаній на міжнародний ринок озброєнь, за три місяці дії не забезпечила помітного зростання експорту.

Документ передбачав, що валютні надходження від продажу озброєнь за кордон мають стати джерелом інвестицій у нові технології. Однак, за оцінками голови Федерації роботодавців України (ФРУ) Дефенс, подальше стримування експорту може призвести до серйозної деградації оборонної промисловості України.

Постанову №875 критикують за нечіткість. В урядовому рішенні йдеться, що Україна повинна розвивати військово-технічне співробітництво, зокрема експорт зброї для країн програми Drone Deal, однак не визначено конкретний список номенклатури озброєнь, які підпадають під цю програму. У результаті багато зразків військової техніки, які не є критично затребуваними українською армією, фактично залишаються без можливості продажу за кордон.

Забезпечення оборонних потреб, згідно з постановою, покладено на Міноборони, яке має визначати, які види озброєнь не можна експортувати. Водночас наголошується, що за наявності в Україні кількох виробників ефективної зброї, експорт продукції, яка не потрібна армії в достатньому обсязі, може бути вигідним для економіки.

Окремо критикують норму про обов’язкове авансування контрактів на експортні угоди в розмірі 20%, що ускладнює укладення договорів і може робити українську продукцію неконкурентоспроможною за ціною. Занепокоєння викликає й невизначеність умов автоматичного погодження експортних ліцензій.

Від часу набуття чинності постанови №875 суттєвих надходжень до бюджету від нових правил експорту не зафіксовано, що розглядають як сигнал до необхідності вдосконалення підходів. Водночас Ukrainian companies продовжують активно працювати на американському ринку, укладаючи контракти на постачання дронів.

Серед пропозицій виходу із ситуації – тимчасове призупинення дії постанови №875 до проведення детальних фінансових розрахунків, а також запровадження диференційованого підходу до експортного збору для продукції, яку українська армія не закуповує в достатніх обсягах. Як приклад наводять можливість зберегти невеликий експортний збір на бронетехніку, але підвищити його для продукції з високим попитом – і робити це лише після виконання укладених контрактів.

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України