Дякую Порошенко, що мені не соромно, що мені не соромно.
Мені не соромно за українську владу.
І ще мене не вийде присоромити, що мені ось бачте не соромно.
Мені не було соромно за Ющенка в 2010-му. Я чесно пішов і за нього проголосував. І в його 5 відсотках є і мій голос. Але тоді я на упертості так робив. Тренд був, що якщо ти за Юща, то ти ідіот. Реально Ющенко не зумів зробити того, що повинен був. Але я вважав і зараз вважаю, що мав рацію. У Ющенка не було контрольованого більшості в ВР, а без нього він відразу перетворився на Президента без повноважень. А не було, тому що його відразу зрадив електорат – року не минуло й бачте “я разачаравалса”.
Ну да ладно. Ті дні пройдено.
Сьогодні ж мені не соромно, що я підтримую Порошенко. Він зробив стільки, що навпаки: має бути соромно людям, які його НЕ підтримують.
Янукович підійшов до кінця своїх повноважень з електоральним результатом 30%. Хоча що він міг показати в якості своїх успіхів? Вишки Бойка? 26 мільярдів гривень списані олігархам (нестерпна ко-корупція)? Життя всієї країни в кредит (20 млрд дол)? Розвал оборони – коли потім більшість загиблих і склали його прихильники?
І тим не менше його ватяна публіка його підтримувала.
Це треба було бути ідіотами.
Порошенко ж за 5 років може показати стільки, скільки не покаже ніхто. Навіть не буду перераховувати, тому що воно все через кому втрачає силу. Будь-яке бери і це проривна досягнення. А їх у нього цілий список на А4.
І тому мені не соромно, що мені не соромно за Порошенко. Порошенко це реальний мотор України і він вже записав себе в історію. Повага йому і спасибі.
І до перемоги!
Україні потрібен Порох!