В Оренбурзькій області згадують події 14 вересня 1954 року, коли на Тоцькому ядерному полігоні під керівництвом маршала Жукова пройшли ядерні випробування в рамках військових навчань.
Бомбардувальник скинув з висоти 13 кілометрів ядерну бомбу потужністю 40 кілотонн у тротиловому еквіваленті, яка була підірвана на висоті 350 метрів.
В результаті багато учасників цих навчань отримали різні дози радіоактивного опромінення.
Так вийшло, що жертвами маневрів з застосуванням атомної бомби стали не тільки військові, забезпечені хоча б мінімальної захистом, але і перебували у військових частинах цивільні особи.
Всі вони дали підписку про нерозголошення. Дані про цих випробуваннях досі засекречені, проте приховати тяжкі наслідки для здоров’я людей виявилося неможливо.
Точне число загиблих від наслідків впливу радіації в результаті тоцких випробувань досі не встановлено.
З очевидцями подій 55-річної давності зустрілася кореспондент Радіо Свобода.
2015-09-17_13-39-51.jpg
«Страшний вибух, земля захиталася, посипалося зверху, гриб вісь цею пішов, потім почав переживати клубами», — згадує Лідія Лебедєва, якої за кілька днів до атомного вибуху виповнилося 17 років. На Тоцькому полігоні вона разом з іншими учнями кулінарного училища проходила практику в офіцерській їдальні. 14 вересня їм, неповнолітнім, у якості захисту від радіації запропонували тільки ковдра.«Вони там були екіпіровані, в бахілах, на них комбінезони, протигази у них були. А мені веліли ковдру з розкладачки взяти».
Цими ж ковдрами дівчата накривалися ще сорок днів, з полігону їх вивезли тільки 25 жовтня. А через 8 років Лідія Лебедєва народила доньку.
«Дівчинка народилася зовсім хворий, без розумового, без фізичного розвитку, — розповідає Лідія. — Пролежала вона 12 років. Зростанням з чотирирічного дитини, кінцівки у неї були півторарічної дитини. Через три роки після неї народився син, у нього зруйнована вся ендокринна система».
В зоні тоцького радіоактивного сліду за 50 років народжуваність знизилася майже в 3 рази, а число вроджених аномалій зросла в 1,6 рази
В зоні тоцького радіоактивного сліду за 50 років народжуваність знизилася майже в 3 рази, а число вроджених аномалій зросла в 1,6 рази. Онкозахворювання в Оренбурзькій області — друга причина смертності населення після серцево-судинних.
«Всі, хто отримав велику дозу опромінення, померли відразу, протягом року, — говорить лікар-онколог Володимир Барановський. — По нашій території захворюваність висока, за Бузулукскому районом і Бузулуку вона перевищує среднеобластные показники».
Бузулук знаходиться в 50 кілометрах від місця вибуху, Оренбург — 200, а Сорочинська — у 30. 55 років тому ніхто навіть не намагався перешкодити проникненню місцевих жителів на небезпечну територію.
«Ліс цей обгорів після атомного вибуху, — розповідає мешканка Сорочинського району Валентина Сотникова.
— Люди намагалися ще з цього лісу собі житло будувати, тому що безхазяйний був ліс, нікому він не потрібен, люди зрізали всі і будували житло. Два-три роки жили в цих будинках — і вмирали.
Крім 45 000 військовослужбовців, від радіоактивної хмари потерпіли понад 10 000 мирних громадян, жителів довколишніх сіл.
Лідії Лебедєвої, яка стала інвалідом в 43 роки, свою безпосередню участь у випробуваннях довелося доводити кілька років. Джерело
«1544 рубля сьогодні складає компенсація. У цю суму включені і зубопротезування, і проїзд по Росії раз у рік, і міський проїзд, і 50 відсотків за радіо, і 50 відсотків за телефон. Не вистачає цих грошей. Я навіть не знаю, як висловитись ще».Сьогодні в зоні ядерних випробувань у 58 населених пунктах проживають близько 40 000 осіб.
За 55 років жоден з них не отримав реальну допомогу від держави, яка компенсувала б втрачене здоров’я чи втрату родичів.
