У Німеччині масово поширився формат невеликих балконних сонячних електростанцій для побутових споживачів. Лише зареєстрованих установок уже понад 1,3 мільйона, а загальна кількість із незареєстрованими системами може бути ще більшою. Така модель дає можливість економити на рахунках за електроенергію навіть тим, хто не має власного даху, але може користуватися своїм балконом.
Як влаштована балконна сонячна система
Типова установка складається з однієї-двох сонячних панелей, невеликого інвертора та кабеля для підключення. Панелі зазвичай кріплять до огорожі балкона, після чого систему під’єднують до звичайної розетки в квартирі.
Енергія, вироблена панелями, через інвертор одразу потрапляє у внутрішню електромережу житла. Побутові прилади автоматично споживають цю електроенергію в першу чергу, зменшуючи потребу брати її з загальної мережі.
Одна така мініелектростанція не здатна повністю закрити потреби квартири, проте може покрити роботу холодильника, ноутбука, роутера та частини іншої техніки. Зазвичай за рік система виробляє близько 600–900 кВт•год електроенергії, залежно від умов встановлення. Якщо панелі розміщені вертикально на балконній огорожі, річний результат ближче до нижньої межі.
Для невеликого домогосподарства це може означати зменшення рахунків за електроенергію приблизно на 10–25% за рахунок скорочення споживання вдень із загальної мережі.
Чому в Німеччині потужність обмежена 800 ватами
У Німеччині для таких комплектів діють окремі правила. Потужність інвертора обмежена 800 Вт, хоча сумарна потужність встановлених панелей може сягати 2000 Вт.
Межа у 800 Вт у ЄС вважається порогом, нижче якого невеликі установки трактуються як незначущі для загальної мережі. Тому для них не потрібно окремого дозволу від мережевої компанії, а бюрократичні процедури спрощені.
Такий рівень потужності безпечно витримує звичайна побутова проводка. Систему можна підключити без складної модернізації внутрішньої електромережі будинку, що фактично наближає балконну станцію до звичайного побутового приладу.
За німецькими вимогами, у стандартну розетку дозволено підключати комплект із панелями до 960 Вт. Якщо панелей більше, використовують спеціальну розетку.
Скільки коштує така система та чому вона популярна
Ще один важливий чинник поширення — вартість. Стандартний комплект балконної сонячної станції в Німеччині можна придбати приблизно за 500 євро. Такі набори продаються не тільки через спеціалізовані компанії, а й у звичайних магазинах.
Монтаж порівняно простий: панелі закріплюють на балконі, під’єднують до інвертора, а потім інвертор з’єднують із розеткою. У разі переїзду власник може зняти обладнання та встановити його на новому місці, що особливо важливо для країни, де понад половина населення живе в орендованому житлі.
Орендарі не можуть самостійно встановити сонячні панелі на даху багатоквартирного будинку, проте балкон нерідко дає можливість розмістити власну невелику станцію.
Регулювання та роль власників житла в Німеччині
Раніше власники нерухомості або об’єднання співвласників могли суттєво ускладнити встановлення панелей на фасадах будинків. Зараз їхні можливості для заборон помітно звужені: держава послідовно зменшує бюрократичні бар’єри для таких рішень.
Мета — збільшення частки розподіленої сонячної генерації без необхідності будувати великі електростанції. Формується нова модель: замість невеликої кількості великих об’єктів з’являється понад мільйон дрібних генераторів, розкиданих по країні.
Чим ситуація в Україні відрізняється від німецької
Фізично встановити сонячні панелі в українській квартирі чи будинку можливо, однак правила приєднання до мережі значно складніші. Віддавати електроенергію в мережу без договору не дозволяється: для цього має бути обмежувач, що не випускає надлишок зовні.
Продавати надлишок енергії може тільки так званий активний споживач — з двонаправленим лічильником та відповідним договором. Інакше все, що потрапляє в мережу, лічильник враховуватиме так, ніби це споживання, а не генерація.
Додатковий нюанс — статус фасаду багатоквартирного будинку. Фасад та часто огорожі балконів вважаються спільним майном. На відміну від німецького орендаря, мешканець українського будинку не має автоматичного права розмістити панелі ззовні без погодження. Тому встановлення конструкцій на балконі з боку вулиці доцільно попередньо узгодити з ОСББ чи іншим органом управління будинком.
Скільки реально може заощадити балконна панель
Обсяг економії залежить від того, наскільки ефективно домогосподарство використовує енергію в той час, коли її виробляє панель, тобто вдень. Головна проблема в тому, що значна частина мешканців у цей період перебуває на роботі, і споживання в квартирі низьке. Якщо вироблена енергія не використовується на місці, вона може або безоплатно піти в мережу (як у Німеччині), або взагалі не враховуватися, якщо система не передбачає продаж надлишку.
У Німеччині надлишок, що потрапляє в мережу від балконної станції, не оплачується — мережа просто забирає його безкоштовно. В Україні без договору це взагалі неможливо: лічильник покаже додаткове споживання, а не генерацію.
Станції без акумулятора під час відключення електроенергії в мережі також не працюють — так передбачено з міркувань безпеки. Для автономної роботи потрібна система з акумулятором та інвертором, здатним функціонувати без мережі.
У Німеччині поступово зростає інтерес до невеликих акумуляторів, які дають змогу зберігати частину денної генерації та переносити її на вечір. Це частково згладжує проблему денного піку виробництва.
Приклад розрахунку для українських умов
Для орієнтовної оцінки ефективності балконної станції в Україні можна використати європейський калькулятор сонячної енергії. Для Харкова система потужністю 800 Вт (це зазвичай 2–3 панелі, залежно від потужності кожної), розташована вертикально на південній стороні будівлі, може дати близько 626 кВт•год на рік.
За місяцями це приблизно від 20 кВт•год у грудні до 72 кВт•год у вересні. Якщо панелі не просто висять вертикально, а нахилені під оптимальним кутом, річна генерація може зрости до близько 900 кВт•год.
За чинного тарифу 4,32 грн за 1 кВт•год потенційна річна економія в такому разі могла б становити до 900 × 4,32, тобто близько 3 800 грн на рік, за умови, що вся вироблена енергія споживається в домогосподарстві.
Якщо орієнтуватися на вартість німецького комплекту — приблизно 500 євро, що відповідає близько 25 300 грн, строк окупності за таких розрахунків становитиме щонайменше близько семи років. Лише після цього періоду починається умовна «чиста» економія.
Таким чином, модель балконних сонячних станцій, яка активно розвивається в Німеччині, теоретично можлива й в Україні. Однак юридичні обмеження на віддачу енергії в мережу, статус фасадів як спільного майна та особливості тарифоутворення роблять запровадження такого підходу значно складнішим.
