Чим був спричинений скандал, та як відповідають польські офіційні структури
Джерело: Defence Express
Кілька днів назад у Польщі розкрили розкрили масштабні плани випуску корейських K2PL, і там мова понад сотню машин на рік, майже як Abrams. Якщо і коли це буде реалізовано, то Польща стане вкрай потужним виробником ОБТ в Європі та зможе постачати свої машини навіть на експорт, наприклад тій же Румунії.
Поляки хочуть самостійно виготовляти до південнокорейських K2 корпуси та гармати, бортову електроніку і засоби зв’язку, та гідропневматичну підвіску. Виглядає амбітно та привабливо, але нюанс в тому, що Польща планує перейти до практичної реалізації такого плану не раніше, аніж наприкінці 2027 чи початку 2028 року, бо відповідні виробничі можливості ще треба створити.
Можливо, на цьому тлі польський державний концерн PGZ як фактичний монополіст в ОПК країни не вважав за потрібне робити якісь “локальні” анонси, наприклад – який саме перелік місцевих підприємств буде залучений до проекту виробництва танків K2PL із польською локалізацією, і це по-своєму виглядало розумно. Але по факту це стало приводом для політичного та медійного скандалу, який виглядає доволі дивно.
Польський портал Defense24 пише, що керівництво PGZ було вимушено робити окрему заяву щодо перспектив проекту K2PL на тлі тверджень окремих ЗМІ, що концерн начебто вирішив навмисне не допустити до участі в проекті деякі важливі заводи, а саме – Wojskowe Zakłady Mechaniczne SA та/або H. Cegielski SA.
Там якраз наголошують на зворотньому – проект по локалізації виробництва K2PL в Польщі настільки масштабний, що для його реалізації треба буде залучати не тільки максимально можливу кількість заводів із структури PGZ, але й заодно максимальну можливу кількість приватних підрядників також. Тому, мовляв, розпускання різного роду чуток щодо проекту K2PL “негативно впливає на соціальні настрої та перспективи оборонної промисловості” в Польщі.
Раніше Defense Express уже розповідав про подібні “дивні” моменти, які виникають в Польщі під час реалізації їх амбітних планів по переозброєнню власного війська.
Наприклад, на початку лютого цього року виникла історія, що Польща хоче купити в Південної Кореї зброю мінімум на $12 млрд, але є нюанси з грошима. Хоча ці нюанси виникли скоріше через те, що електоральні цикли почали напряму впливати на цикли переозброєння. Також ми писали, що Польща хотіла 800 тисяч 155-мм снарядів до 2029 року, але тепер мова за 300 тисяч.
