Зустріч президентів Білорусі і України під час Форуму регіонів у Гомелі, яка відбулася минулого тижня, готувалася протягом тривалого часу. Важливо відзначити, що Мінськ після надання майданчика для переговорного процесу щодо пошуку шляхів врегулювання на Донбасі, активно «продає» світовій спільноті свій статус контрибутора безпеки у Східній Європі. Тут слід шукати коріння позиції Лукашенка під час переговорів у Гомелі, де він неодноразово робив акцент на готовність брати більш активну участь у врегулюванні конфлікту на сході України. При цьому білоруський президент завбачливо обійшов тему приналежності Криму у своїй публічній риториці. Про це у своїй аналітиці пише український історик, політолог Євген Магда.
На його думку, для Олександра Лукашенка стратегічно важливим додати до образу союзника Росії риси політичної самостійності. Петро Порошенко підіграв білоруському колезі, відзначивши, що довіряє Лукашенко на 100%, а білорусько-український кордон вважає кордоном дружби. В такій позиції є логіка: 1000 кілометрів кордону між нашими державами в нинішній ситуації не повинні перетворитися на зону підвищеної напруженості. Двосторонні відносини помітно отруює «праворуч Гриба», громадянина України, якого викрали в Гомелі російські спецслужб. Однак, доведеться бути реалістами і не вимагати від білорусів рухатися виключно на українському шляху, оскільки це для них зараз неможливо.
Політолог вважає, що Україні просто необхідно навчитися жити, усвідомлюючи конкурентній характер сучасного світу. Поклавши руку на серце, треба визнати, що зацікавленими у створенні могутньої Української держави можуть бути лише її громадяни та окремі представники діаспори. В умовах зростаючої турбулентності міжнародних відносин нам необхідно спиратися на внутрішні перетворення. В іншому разі Україні не варто очікувати реального посилення власних позицій.
