Відновлення осушених боліт у ЄС може зупинити російські танки та знизити шкідливі викиди.
У лютому 2022 року, коли росія почала наступ на Київ, Олександр Дмитрієв зрозумів, що знає, як зупинити агресора. Він запропонував прорвати дамбу, що стримувала річку Ірпінь на північному сході столиці, щоб відновити давно зниклу болотисту заплаву.
Дмитрієв, який до війни організовував джип-ралі на цій місцевості, знав особливості терену. Він пояснив, що відновлення водного басейну річки, великої території боліт та затоплених земель, осушеного в радянські часи, зупинить техніку ворога. “Це перетворюється на непрохідну субстанцію”, — сказав він. За його словами, йому дозволили знищити дамбу. Ідея спрацювала: “В принципі, вона зупинила російську атаку з півночі”, — зауважив Дмитрієв.
Цей крок надихає країни уздовж східного флангу НАТО замислитися над відновленням своїх боліт. Це з’єднує два європейські пріоритети, які все більше конкурують за увагу та фінансування: оборона і клімат. Багаті на торф болота поглинають вуглекислий газ, який зігріває планету, так само добре, як і топлять ворожі танки. Проте половина болот ЄС висихає через осушення для сільського господарства, що викликає викиди парникових газів та дозволяє важким машинам безперешкодно пересуватися.
Деякі європейські уряди вартують свої болота, розглядаючи їх як вирівнювач для декількох проблем одночасно. Фінляндія і Польща заявили POLITICO, що активно досліджують відновлення боліт як універсальний захід для захисту кордонів і боротьби зі змінами клімату. Польща в рамках проекту зміцнення кордону “Східний щит” включила захист довкілля через формування торфовищ та лісонасаджень уздовж кордонів. “Це виграшна ситуація, яка досягає багатьох цілей одночасно”, — зазначила Тарья Гааранен, генеральний директор Фінляндії з питань довкілля.
